Свекруха довго напрошувалася на таке ставлення до себе, але навіть терпіння мого чоловіка має межі, тому вона таки напросилася.

Тепер усе честь по честі: чоловік відправив матінку з усіма своїми грошовими проблемами до своєї мудрої сестри, яка вже має аж дві вищі освіти.

І правильно зробив. А то як гроші потрібні – свекруха до нас біжить, не гидує, а як нічого не треба, то ми дурні неосвідчині, без освіти, не те, що її розумна донечка.

Мене таке ставлення дратувало з першого ж дня, особливо якщо врахувати, що чоловік свого часу пішов після школи працювати, щоб сама свекруха та сестра з голоду зуби на полицю не поклали.

Свекруха, яка, до речі, має вищу освіту, отримувала мало, а після покійного чоловіка залишилася купа боргів, які якось треба було виплачувати.

Ось мій чоловік і почав одразу після школи працювати, щоб полегшити материнську частку. Сестра тоді ще в школі навчалася, від неї допомоги не могло бути.

Потім мати наполягала, що дівчинці обов’язково треба здобути освіту, і брат відповідально почав оплачувати навчання сестри, тут вже не до себе.

До того часу, як сестра першу вищу отримала, вже і з боргами розплатилися, і свекруха почала отримувати пенсію на додаток до зарплати. Загалом голод вже не стояв на порозі.

Чоловік вирішив вже не вступати, щоб здобути вищу освіту. Він знайшов себе у сфері ремонту. Отримував він із цього добре і без роботи не сидів.

І тут свекруха почала йому мозок клювати, що без освіти не можна, треба вибиватися в люди, щоб у сорочці в офісі сидіти, а не припадати пилом по чужих квартирах.

У чоловіка ж часу й бажання на це не було, він збирав на іпотеку, знайшов роботу до душі та ми тоді вже зустрічалися, яке навчання вже.

Та й сидіти в офісі чоловік не рвався, його все у роботі влаштовувало. Я ж від нього жодних вищих освіт не вимагала, бо сама була вивчилась лише на середньоспеціальну після дев’ятого класу.

Я працюю швачкою. У майстерні за зарплату та беру ще приватні замовлення. Виходить також дуже непогано по грошах. І справа моя мені теж подобається.

Коли чоловік привів мене знайомитися зі своєю сім’єю, свекруха одразу ж завела розмову про освіту. Почувши, що вищої й в мене немає, так скривилася, ніби їй у чай щура зі смітника вмочили.

– Ну от і будете як два… – фразу вона не закінчила, але навряд чи там наприкінці було щось гарне.

Зате весь кінець вечора ми слухали, яка розумниця її дочка, як вона вивчилася, працює, як збирається на другу вищу вступати.

Надалі тема нашої з чоловіком неосвіченості виринала при кожній сімейній зустрічі. І до місця, і не до місця, але обов’язково наголошувалося, що дочка у свекрухи розумниця – другу вищу отримує, а син сам не освічений, і дружину собі таку саму вибрав.

– Нічого ви не прагнете, живете абияк, день минув – і добре, – примовляла свекруха.

Напевно, все це можна було б пропускати повз вуха, якби не один нюанс. Коли у свекрухи починалися фінансові проблеми, а починалися вони регулярно, вона бігла чомусь не до доньки – розумниці, а до неосвіченого сина.

Сестра чоловіка, попри всі свої освіти, кар’єри особливо не зробила. Вибилася у старші спеціалісти, отримувала на півтори тисячі більше, ніж звичайний фахівець.

Сама в матері періодично гроші пере займала, куди там допомагати ще. Тому й бігла свекруха одразу плакатися до нас, плакатися і просити грошей.

Я б її послала відразу, надто вже мені не подобалося її ставлення до сина, але йому вона не чужа людина, тому він їй допомагав, а я мовчала. Але врешті-решт і в чоловіка терпець урвався. І це логічно.

На сімейних збіговиськах вічно слухати, що він найбездарніший у сім’ї, а потім знову фінансово забезпечувати цих обдарованих.

Востаннє свекруха прийшла скаржитися, що їй треба коронку міняти, а це десь десять тисяч, у неї немає таких грошей. Було це після нового року, на якому вона при широкому колі рідні знову проїхала неосвіченістю сина.

Ось син їй і сказав, що він дурень, у нього таких грошей немає, бо він ні до чого не прагне і живе одним днем. Тому мамі треба йти до дочки, яка має аж дві вищі освіти і якою мама так пишається.

І надалі ми, бидло неосвічене, допомагати їй не зможемо, тому що ми без вищої освіти нічого заробити не можемо, животіємо у злиднях. Свекруха такого повороту не чекала та обурилася, заявивши, що ми отримуємо набагато більше доньки, бо вона сама до неї по допомогу бігає, як вона може допомогти матері.

– У вас на двох три вищі освіти, якось розберетеся, – відрізав чоловік і випровадив маму за двері.

Давно вже час було це зробити, я задоволена, що чоловік сам до цього дійшов нарешті. Мені не шкода грошей, я хочу, щоб у цієї жінки в голові щось перемкнулося. Може голодний пайок допоможе.

КІНЕЦЬ.