Ми з Макаром прожили в прекрасному шлюбі 5 років, без особливих конфліктів. Але все змінилося, коли моя свекруха побувала на одному весіллі, де наречена називала свекруху «мамою».

Після цього мама Макара – Інна Антонівна – вирішила, що і я маю звертатися до неї так само.

Якось увечері Макар повернувся від матері і сказав, що я виявляю неповагу, не називаючи Інну «мамою». Ми сперечалися, і він наполягав, що так роблять усі гарні невістки.

Я відмовилася, вважаючи, що такий титул треба заслужити. З того моменту наші відносини погіршилися.

Ми більше не проводили час разом, і наше спілкування стало напруженим.

Свекруха продовжувала тиснути на Макара, лише посилюючи ситуацію.

Я вирішила їй протистояти, але це лише посилило конфлікт.

Вона заявила, що я її ображаю, і Макар став на її бік, а не на мій.

В останній спробі я зателефонувала Інні Антонівні, благаючи її подумати про щастя сина. Але вона звинуватила мене в небажанні налагоджування близьких відносин.

Ситуація досягла точки кипіння, і я відчуваю, що більше не можу цього виносити. Я вирішила подати на розлучення, не бажаючи більше підкорятися її вимогам.

КІНЕЦЬ.