Після нашого весілля ми з чоловіком жили з його батьками, оскільки ми не мали своєї квартири.

Загалом наші стосунки з ними були хорошими: свекруха дуже допомагала нам, особливо після народження дитини.

Вона ніколи не втручалася в наші справи, і ми часто залишали дитину з ними на вихідні, щоб ми мали трохи часу для себе.

Однак усе змінилося, коли батьки чоловіка перевезли до нас його бабусю по батьківській лінії: старенька більше не могла жити сама в селі.

Це призвело до постійних сімейних конфліктів.

Хоча мене вона взагалі не турбувала і навіть становила чудову компанію, свекруха завжди була незадоволена нею і часто-густо кричала на неї.

Мій чоловік, який дуже любив свою бабусю, часто захищав її, згадуючи, як вона завжди допомагала їм, особливо у важкі часи.

Незважаючи на це, напруга зростала.

На її 80-річчя ми з чоловіком приготували особливу вечерю, сподіваючись відсвяткувати цю грандіозну подію.

Однак свекруха звинуватила мене в тому, що я організувала все за її спиною, аби поставити її в незручне становище

. Цей інцидент остаточно погіршив стосунки у сім’ї, і ми були змушені з’їхати. У всій цій ситуації мені шкода тільки бабусю.

КІНЕЦЬ.