Олег – єдиний мій син розлучений вже кілька років. У шлюбі у них з дружиною з’явився синочок. Жили діти певний час досить таки добре, але згодом розлучилися, побут все зруйнував, сім’я не сприйняла матеріальних проблем, на жаль.

Після їх розлучення мій онук залишився жити зі своєю мамою, моєю невісткою Тамарою. Вона незабаром вдало, як кажуть, вийшла заміж, і все у неї в житті налагодилося. При чому це все сталося дуже швидко якось.

Олег довго не міг пробачити колишній дружині такого раптового та несподіваного другого шлюбу. Я розумію, що він її щиро кохав, але таких людей іноді краще просто відпустити, щоб налагодити власне життя та забути про своє минуле, яке вже не можливо повернути і почати все з початку.

Сина свого Олег спочатку відвідував дуже часто. Сина свого мій Олег дуже любить. Він ще з дитинства мріяв про те, що першим у нього обов’язково народиться синочок, а потім донечка. Перша половина мрії збулася, а от з другою, на жаль, зовсім не склалася.

Коли Олег розлучився, онукові моєму було майже 3 рочки. Він ще толком нічого не розумів, тому і спілкування з ним було можливим. Коли колишня дружина мого сина вийшла заміж вдруге, її матеріальне становище дуже покращилася після того і у низ був натагато вищий рівень життя ніж був до того.

Це не могло не позначитися і на онукові. У нього стали з’являтися ну дуже дорогі іграшки, на які у Олега поки немає грошей. Як наслідок, онук і від батька став просити великих витрат, адже він ще не розуміє, що не всі можуть собі дозволити такі великі суми витратити.

Олег довгий час намагався підлаштовуватися під власну дитину, але з часом зрозумів, що за його вітчимом йому все одно не встигнути, він його не наздожене ніколи, адже немає таких великих можливостей. Через це він став все рідше та рідше приходити до свого сина, а потім і зовсім перестав відвідувати свою дитину.

Я завжди намагалася зберегти свої відносини з Тамарою. Ніколи не вважала її колишньою невісткою. Людина вона дуже хороша, просто діти рано одружилися, зовсім молодими були, і народили дитинку. В юності не склалося в них, на жаль, та ще й не сформований побут зіпсував їх сімейні відносини.

Ось і вийшло, що вона не, як і мій син, витримала, адже на руках ще й маленька дитина. Ми з моїми сватами разом намагалися допомагати своїм дітям, але цього було недостатньо, на жаль.

Я домовилася з Тамарою, що ми з Олегом будемо раз в два тижні забирати внука до себе на вихідні. Так і ми зможемо з ним регулярно бачитися, і синові буде легше, я їм допомагатиму їм в усьому, адже я бабуся також. Але мій план не дуже спрацював.

Реакція Олега мене дуже здивувала і, одночасно, засмутила таки. Він категорично не хоче бачитися тепер зі своїм сином, каже, що не може відповідати їх рівню життя своїми подарунками, тому і немає сенсу зайвий раз засмучувати власну дитину своїми відмовами купити йому те, що він хоче.

Олег образився на Тамару, що вона так швидко вийшла заміж і також перестав платити і аліменти, вирішивши, що це виглядає дуже смішно, адже платити багато він не може, а ті гроші, які платить дуже мізерні для їх сім’ї, адже її чоловік заробляє багато.

Вони офіційно аліменти не оформляли, Тамара навіть мови про це не веде, вона добре забезпечена, тому і ніяких наслідків поки немає, колишня дружина зовсім нічого не просить у Олега.

Але я категорично наполягаю на тому, що не можна ось так повністю відходити в бік, відмежовуватися від своєї єдиної рідної дитини. Адже дитина все одно повинна знати і спілкуватися зі своїм батьком. Олег це робить не тому, що йому байдуже, просто сумно йому від того, він з цим розлученням досі не може змиритися, важко йому. Він каже, що вони тепер багаті і ні дружині колишній, ні синові він не потрібен зовсім.

Я не хочу, щоб Олег зараз велику помилку зробив, коли йому важко, просто відмовився від дитини тому, що на дружину ображається.

Роки минуть, а він шкодуватиме про це, хоча поки не усвідомлює. Як мені вмовити сина зараз не робити таких помилок?

Джерело