Руслан крутив у руках білосніжний конверт з двома сердечками, в якому було запрошення на весілля до доньки. З однієї сторони – він був щасливий, бо навіть не сподівався, що донька його пробачила, після усього, що сталося. А з іншої – 50-річний чоловік, боявся йти на це весілля, бо не знав, як має дивитися в очі своїй рідні, своїй колишній дружині, та й своїй дитині. – Без мене ти на це весілля не підеш! – заявила Руслану його молода дружина

Руслан крутив у руках білосніжний конверт з двома сердечками, в якому було запрошення на весілля до доньки. З однієї сторони – він був щасливий, бо навіть не сподівався, що донька його пробачила, після усього, що сталося.

А з іншої – 50-річний чоловік, скроні якого вже вкрила сивина, боявся йти на це весілля, бо не знав, як має дивитися в очі своїй рідні, своїй колишній дружині, та й своїй дитині, яку так безжально кинув заради молодої коханки.

– Без мене ти на це весілля не підеш! – заявила Руслану його молода дружина.

– А з тобою – тим більше. Марино, це не твоя справа, – намагався пояснити чоловік.

– Я – твоя дружина, і без мене ти не підеш. А якщо посмієш піти – я з тобою розлучуся.

Руслан сів в порожній кімнаті, став згадувати своє життя, і не міг збагнути, як він міг сам собі так життя зіпсувати?

З своєю першою дружиною Оленою Руслан познайомився в інституті. Вони вчилися в одній групі, закохалися і побралися, щойно отримали диплом.

У них нічого не було, але між ними була любов і підтримка. Молодята починали з кімнати в сімейному гуртожитку, а потім, спільною працею доробилися і до власного бізнесу, і до заміського будинку.

Донечка у них підростала, Руслан нею дуже тішився і неабияк пишався. Мріяв, як колись поведе свою красуню в білосніжній сукні під вінець.

Все змінилося в той день, коли Руслан святкував в ресторані з друзями та партнерами по бізнесу свій 40-й день народження.

За столом сиділи одні чоловіки, багаті та забезпечені. А поряд, за столиком, сиділи дівчата, які не зводили очей з них, чи точніше сказати, з їхніх гаманців. Вони приходили сюди щовечора в надії зустріти багатого чоловіка і вдало вийти заміж, забувши назавжди про фінансові проблеми.

Руслан в їхню сторону і не дивився, він завжди був зразковим сім’янином, але інші чоловіки помітили, і вже навіть стали піджартовувати з того, що одна з красунь не зводить з нього очей.

То була Марина. При ближчому знайомстві виявилося, що дівчині всього 25 років, і вона на 15 років молодша за Руслана. Але ні різниця у віці, ні обручка на пальці її не лякала. Головне, що вона привернула його увагу, а далі вже справа за малим.

Марина твердо вирішила, що забере Руслана з сім’ї. Для того вона навіть підключила свою подругу, яка, начебто, розумілася на картах Таро, і та прорекла Руслану, що буде у нього дві дружини, і лише з другою він знайде своє щастя.

Що саме подіяло на Руслана, він сказати не може, але закрутив він роман з сміливою і наполегливою Мариною. А вона здаватися не збиралася – пішла і сама все його дружині розповіла.

Зустріла її на вулиці і так прямо в очі і випалила, що та стара, а Руслану молода потрібна, тобто, вона.

Олена зраду чоловікові не пробачила, а Руслан настільки захопився Мариною, що навіть зрадів, що дружина його так легко відпустила, адже тепер на нього чекає щастя з молодою Мариною. А його дружина і справді постаріла, так що добре, що доля так завернула, і він зустрів Марину.

При розлученні Руслан залишив дружині і доньці будинок, а собі забрав машину і більшу частину їхнього спільного бізнесу.

Для них з Мариною він купив двокімнатну квартиру. Та молода дружина вимагала від чоловіка, щоб він відсудив у дружини ще й половину будинку, але Руслан не став цього робити, вважав, що це вже було б зовсім не по чоловічому.

Щасливим у новому шлюбі Руслан був всього кілька тижнів, поки не зрозумів, що Марина з ним лише через його гроші. Йому наче пелена з очей упала, та нічого уже назад не повернеш.

Марина настільки зіпсувала життя Руслану, що він уже нічого не хотів. Не раз він згадував свою тиху і сумирну Олену, з якою йому було так добре і спокійно, але розумів, що колишня дружина його не пробачить.

Тому чоловік був вельми здивований тим, що донька сама його знайшла, ще й на весілля запросила.

В подарунку справа не стояла, гроші у Руслана були, і він давно вирішив, що доньці на весілля він подарує квартиру.

Марина як це почула, то стриматися не могла. Вона була переконана, що такі величезні покупки чоловік має з нею узгоджувати, а не приймати рішення самостійно.

– Ти не купуватимеш квартиру, і не підеш на це весілля, – заявила Руслану молода дружина, і знову нагадала про те, що якщо він зробить як задумав, вона з ним розлучиться.

Та чоловік, здається, тільки й чекав на те, щоб дружина виконала свою обіцянку. Він купив квартиру, і пішов на весілля сам. Подарував доньці ключі від новенької новобудови, і сказав тост, які всі запам’ятали, бо говорив він не словами, а серцем.

“Бережіть одне одного. Цінуйте те, що маєте, бо втратити легко, а повернути все назад – практично неможливо”

На весіллі Руслан довго не затримався, хоча донька з зятем і просили батька ще залишитися. Та й Олена, дружина його колишня, теж не мала нічого проти. Здається, вона з усім змирилася і навіть його пробачила.

А Руслан про себе відмітив, що вона наче покрасивішала. І як він міг її проміняти на Марину?

Чоловік йшов додому в надії, що Марина виконає свою обіцянку і сама піде з його життя. Та вдома на нього чекав сюрприз. Марина влаштувала йому романтичну вечерю – замовила суші за його ж гроші, і заявила, що в якості подарунка, щоб вона його пробачила, він має їй купити новеньку машину.

Руслану хотілося плакати, і не через гроші. Він зрозумів, що з мудрими жінками легко і жити, і навіть розлучатися. Такою була його Олена, та він її втратив. А от Марина – повна їй протилежність, від такої просто так не відчепишся. А що робити, Руслан не уявляв.

Джерело