Свати нас в хату не пустили. Ми сиділи в бесідці, хоч на дворі погода була прохолодна і дощова. На той славнозвісний шашлик ми чекали годинки з дві. А до шашлику, увага – сваха подала салат з огірків і помідорів і неохайно нарізаний хліб. Я була в подиві, чесне слово. Та коли наш син промок і я попросила його завести до хати, сваха мене послухалась, але до нас вже в сад не вийшла. Спілкувалась з нами через відчинене вікно. Додому я їхала розгублена. В яку дивну сім’ю потрапить моя дочка

Свати нас в хату не пустили. Ми сиділи в бесідці, хоч на дворі погода була прохолодна і дощова.

На той славнозвісний шашлик ми чекали годинки з дві. А до шашлику, увага – сваха подала салат з огірків і помідорів і неохайно нарізаний хліб. Я була в подиві, чесне слово.

Та коли наш син промок і я попросила його завести до хати, сваха мене послухалась, але до нас вже в сад не вийшла. Спілкувалась з нами через відчинене вікно. Додому я їхала розгублена. В яку дивну сім’ю потрапить моя дочка.

Ми з чоловіком виховуємо двох дітей. Ну як виховуємо, старша наша дочка Ангелінка вже доросла і живе з хлопцем на орендованій квартирі вже більше двох років.

Також в нас є синочок, Артемчик, якому нещодавно десять виповнилося. Так, різниця між дітьми не маленька, але ми собі й не уявляємо, як би жили без нього.

Я підробляю дома, за комп’ютером, чоловік мій автослюсар. В нас свій будинок, гарне подвір’я і ніякого господарства.

Хоч наша Ангеліна і живе зі своїм хлопцем Орестом вже довгий час, ми його бачили разів зо п’ять. Діти працюють, тому не часто нас балують своїми візитами.

Але ми ще жодного разу не бачилися з майбутніми сватами, хоч живуть вони за п’ятдесят кілометрів від нашого села.

Ось минулої неділі ми й вирішили це виправити.

Свати наші живуть хоч і в місті, але в своєму будинку. В них гарне і доглянуте подвір’я, все засаджене квітами.

Поїхали ми всією сім’єю. Син наш гарно вихований, за нього ми не хвилювалися.

Але сваха мене сильно здивувала своєю прискіпливістю.

Наш Артем не мав права і по траві пройтись, бо щось потопче, чи квітку пошкодить. Але річ навіть не в тім.

Cdати нас до хати не пустили, хоч погода була дощова і досить холодно. Ми сиділи в бесідці і дві години чекали на шашлик, який почав смажитися, вже коли ми прbїхали. До шашлику сваха зробила один салат – з огірків і помідорів і yарізала неохайно хліба.

Ось вам і вся забава.

Наголошу, що свати багаті люди, мають свій бізнес і по два рази їздять за кордон на відпочинок.

Вони знали про наш приїзд, але ось так нас приймали. Дивно мені.

Але ще дивніше стало, коли наш Артемко під дощем промок.

– Аллочко, а можна Артем в хату зайде? Ввімкніть йому телевізор і нехай на дивані полежить і відпочине.

І ви знаєте що сваха втнула? Вона з неохотою повела його в будинок, але щоб самого не залишати, сиділа з ним в кімнаті, а з нами спілкувалася крізь відчинене вікно.

Я не знаю, може вона хвилювалася, що Артем щось зробить в її хаті, чи що.

Додому я їхала розгублена. В яку сім’ю дивну попаде моя дочка. Як мені бути в цій ситуації? Невже така поведінка cватів нормальна?

Джерело