Сваха мене відмовила до дітей в столицю їхати, хоч ми з чоловіком вже готувалися декілька днів. А в неділю рано, я вмикаю фейсбук, а мені попалася на очі пряма трансляція служби в церкві. І що ви собі думаєте, чуть не на самому переді красувалася моя сваха. Її, з червоним волоссям і кольоровим нарядам, важко з кимось переплутати. І лише все добре обдумавши я зрозуміла, в чому таки тут справа. Без ревності тут не обійшлося. Але хіба ж я винна, що її дочка більше любить мене, ніж рідну маму?

Сваха мене відмовила до дітей в столицю їхати, хоч ми з чоловіком вже готувалися декілька днів. А в неділю рано, я вмикаю фейсбук, а мені попалася на очі пряма трансляція служби в церкві. І що ви собі думаєте, чуть не на самому переді красувалася моя сваха.
Її, з червоним волоссям і кольоровим нарядам, важко з кимось переплутати. І лише все добре обдумавши я зрозуміла, в чому таки тут справа. Без ревності тут не обійшлося. Але хіба ж я винна, що її дочка більше любить мене, ніж рідну маму?
Свою невісточку я люблю, як рідну донечку, тому й при першій же нагоді я з чоловіком дітей в столиці відвідую. Живемо ми один до одного не близько, але це не заважає нам насолоджуватись увагою один одного.
В сина Степана з Мартою двоє діток. Старшому нашому онуку одинадцять років, ну а принцесі Златочці п’ять. В дітей свій сімейний бізнес, вони обидвоє стоматологи і рік тому було відкриття їхньої власної клініки.
Ми дуже дітьми пишаємось. Я завжди щось смачненьке приготую в дітей.
Я люблю пекти різну випічку, тому Марта завжди рада нашим приїздам, бо, як вона каже, в той час вона відпочиває від кухні. Мені дуже приємно, що я можу дітям допомогти. Я і з онуками люблю час провести і на кухні. В них гарна квартира, тому є де творити.
Якось так і вийшло, що невістка почала до мене більше тягнутися, ніж до рідної матері.
Просто моя свекруха не дуже спішить дітям допомагати. Єдине, що вона полюбляє, так це приїхати в Київ, щоб з дочкою походити по бутиках.
Сваха моя молоденька, але і я ще ні в року. Ось тому Марта і любить, коли я приїжджаю в гості, бо з рідною мамою, кухня все рівно на ній.
Я ще раніше запланувала, що на Трійцю ми з чоловіком приїдемо до дітей. В нас своя автівка, тому з цим проблем немає.
Я вже готувалася декілька днів, як телефонує сваха, і каже, що краще нам не їхати на ці вихідні, бо в дітей інші плани, і хоч вони в Києві, але щось з друзями та й запланували. А мені ніби то як не хотіли вже говорити, бо ми з чоловіком налаштовані були їхати.
Я говорила після цього з сином, але Степан якось так дивно говорив, що я подумала, що все-таки сваха права, і діти не знають, як від нас “відмазатися”.
Ось ми і не поїхали, а у виправдання сказали, що щось погано почуваємось і хвилюємось, щоб онуки від нас нічого не підхопили.
Я ж і подумати не могла, що це так проявляється ревність моєї свахи до Марти.
Так я б і не дізналася всієї правди, якби в неділю не ввімкнула випадково пряму трансляцію служби Божої у фейсбуці. Ми з чоловіком до церкви не йшли, ось я і вирішила, що хоч трішки, але “помолитись” через екран.
І що ви собі думаєте? Так, на екрані постала моя сваха у всій своїй красі. В неї ярко червоне волосся і одягається вона – “пьостро” (кольорово), тому не помітити її я просто не могла.
То виходить, моя сваха просто не захотіла, щоб в той день, коли біля дітей буде вона з чоловіком, не було мене, бо я б всю увагу Марти на себе перетягнула, чи що.
Я не розумію, як інакше пояснити вчинок свахи. Діти ж були того дня дома і ніяких планів в них не було.
Я вирішила промовчати і нічого дітям не говорити.
Але на наступну неділю я вже сказала чоловіку, що їдемо до Києва і крапка, тільки тепер зроблю так, щоб сваха про поїздку не дізналася.