– Свахо, приїдьте на своїй автівці і завезіть мене в клініку. Щось тиск мені знову скочив, – сказала мені мама Анни, моєї невістки.

– Ну звісно, я вас завезу, – відповіла я сідаючи в автівку. А про себе так подумала, чому її взагалі так швидко цього разу відпустили. Всі попередні рази тримали тиждень, а то і десять днів на стаціонарі, а тут всього чотири дні.

І тільки вислухавши лікаря, я зрозуміла, в чому причина.

Моя сваха просто втекла з клініки, бо ж додому син приїхав, ще й онуків з собою привіз. Ну як вони і без бабиних фірмових пельмень і без борщу проживуть.

Я геть не розумію свою сваху. Ну не думає людина про себе.

В моєї свахи двоє дітей, дочка, Уляна, моя невісточка, яку я обожнюю і прийняла в свою сім’ю, як рідну дочку, і син Андрій, який також одружився і живе з дружиною і трьома дітьми в місті в своїй квартирі.

Сваха моя з села. Себе вона геть не береже. Тримає велике господарство, хоч сама того всього не їсть, бо лікарі не дозволяють.

Корову, качок і гусей вона тримає, бо потрібно допомогти сину, в якого троє дітей. Невістка там, так собі. Не буду обмовляти, але міг собі Андрій і кращу знайти. Але вже що є те є.

Сама Настя до роботи лінива, каже, що чоловік “подбав” про таку кількість дітей, звучить так, ніби її при цій справі і не було, і повинен їх забезпечити.

Андрій то крутиться, як може, але в наш час важко знайти таку роботу, щоб дружині з покупками догодити.

Раз в рік, а то й частіше, моя сваха лягає на стаціонар. Там її підлікують і вона з новими силами приступає до роботи в селі.

Так і цього разу було, але якось дивно швидко її лікар виписав.

Це було перед вихідними ну думаю, може й справді виписав, хто його зна.

А в неділю я їй телефоную, а сваха мені жаліється, що щось їй зле і попросила, щоб я її на авто в клініку завезла і в палату завела.

Я ще здивувалася, яка палата, як її виписали, але послухала сваху.

Заходимо ми в ту 14 палату, а там лікар на огляді якраз.

– О, а ви чого повернулися? Йдіть туди, де і були ці дні!

Я ще здивувалася, чому лікар так каже.

Це вже потім вияснилося, що моя сваха втекла з лікарні, бо трішки краще після крапельниці почувалась. А головна причина її побігу, – син з онуками до неї в село приїхав, а їх же потрібно годувати.

– Вони ж пельмені з домашнього м’яса люблять. Ну як я мала в лікарні на ліжку в той час вилежуватися, – сказала мені сваха.

Ну людина заради сина готова і своїм здоров’ям пожертвувати.

В мене також син, але я якось інакше до цього ставлюся.

Як пояснити поведінку свахи? Невже в неї не пройшла ось ця сепарація, як то кажуть, в наш час?

Джерело