Свекор зібрав в сумку найнеобхідніше і покинувши дружину переїхав жити до моєї мами. Ой, що тоді було. Свекруха ж без чоловіка і хліба не вріже, а тут на тобі, пішов, ще й назавжди. Але замість того, щоб винити себе і мінятися, крайньою вона зробила мене. – Це твоя дружина у всьому винна. Якби Анна не з’явилася в нашому житті, то твій би тато зараз був біля мене, – вигукувала Любов Павлівна Василю, коли той привіз їй продукти. Я ж в той час сиділа в автівці бо не знала, яку реакцію чекати від свекрухи

– Це твоя дружина у всьому винна. Якби Анна не з’явилася в нашому житті, то твій би тато зараз був біля мене, – вигукувала Любов Павлівна Василю, коли той привіз їй продукти з магазину. Я ж в той час сиділа в автівці бо не знала, яку реакцію чекати від свекрухи.
Я взагалі не знаю, як мій свекор так довго зміг жити з такою людиною, як моя свекруха.
Дуже вона владна. Завжди при зачісці і манікюрі. Валерій Франкович і готував дома і прибирав і дітей ростив. Свекруха все життя на керівній посаді працювала, але приходячи додому не скидала з себе роль директора.
Свекор мій тихенький і щоб не було галасу дома, виконував всі забаганки дружини.
Мене ж мама з п’яти років виховувала одна.
Мій тато просто одного дня пішов на роботу і не повернувся. До сьогодні ніхто не знає де він і чи взагалі він є на цьому світі. Навіть моя бабуся, мама тата, не знає що й до чого.
Мама довгий час чекала тата, бо надіялась, що це якесь непорозуміння, але чуда не сталося.
Я вийшла заміж. Живемо ми з чоловіком окремо, виховуємо двох донечок.
Якось з самого початку я помітила, що Валерій Франкович дуже любив коли ми запрошували його в гості, а особливо коли не могла бути на цій зустрічі його дружина, проте була присутня моя мама.
Вони мило спілкувалися, і взагалі ладнали. Я б і подумати не могла, що за сім років ці милі спілкування переростуть у щось більше.
Але направду мій свекор і свекруха дуже різні люди і те, що вони так довго прожили в парі, дивовижно.
Так, ви все правильно зрозуміли.
Одного дня мама мені призналася, що вона з Валерієм Франковичом пара і що вони кохають одне одного і хочуть бути разом.
Я ж не думала, що свекор піде на такий крок, але одного дня, коли дружини не було дома, він спакував деякі речі і переїхав жити до моєї мами.
Реакція свекрухи була ще та. Я старалася перші дні їй на очі не попадатися. Ну звісно, що їй важко, бо вона не звикла собі навіть кусок хліба врізати. Все за неї робив її чоловік, а тут його поруч не стало.
Звісно, свекруха у тому що сталося винила не себе, а мене.
– Якби твоя Анна не з’явилася зі своєю мамою в нашій сім’ї, моя б була ціла, – говорила вона.
Я не знаю як буде й надалі. Моя мама нарешті щаслива, а свекруха, думаю, через себе втратила своє щастя.
Хіба ж ні?