У житті бувають різні ситуації, коли нашим близьким потрібна наша підтримка. Ось тільки іноді ми можемо зіткнутися з негативними наслідками від наданої нами допомоги.

У сім’ї мого чоловіка нещодавно сталося горе: у нього не стало батька. Свекруха дуже тяжко переживала цей період. Їй було дуже погано, погіршився стан здоров’я, вона майже перестала їсти, страждала від безсоння.

Вона практично нічого не могла робити по дому. У її квартирі був такий безлад, що навіть страшно було туди заходити. Сестра чоловіка жила в іншому місті. Вона приїхала на кілька тижнів і мешкала весь цей час з мамою.

Поки дочка була разом із нею, свекруха трохи ожила, але після її від’їзду знову повернулася до колишнього стану овочу. Чоловік не міг спокійно дивитись на страждання матері. Він вирішив серйозно взятися за її здоров’я. Я його у цьому підтримала.

Ми знайшли для свекрухи найкращого психотерапевта, він їй виписав ліки, процедури, рекомендував відправити її на якийсь час на відпочинок, щоб трохи змінити обстановку.

Якраз було літо, чоловік сплатив путівки до моря на два тижні для мене, дітей та свекрухи. Він дуже просив, щоб я доглядала його маму.

На відпочинку я розривалася між двома непосидючими дітьми та доглядом за свекрухою. Чи варто говорити, що на такому відпочинку я лише сильніше втомилася.

Після поїздки до моря свекруха стала потроху приходити до тями, але чоловік вже побоявся знову залишати її одну. У нас була вільна кімната і він вирішив, що їй краще пожити з нами. Я знову підтримала чоловіка, оскільки розуміла, що він дуже турбується про стан матері.

Моєму синові 2 роки, дочці 4. Я не уявляла, як я справлятимуся з дітьми і ще доглядатиму свекруху, але я даремно переживала. Поруч із нами Марія Григорівна досить швидко почала одужувати.

Спілкування з онуками відволікало її від сумних думок, вона почала із задоволенням їсти, краще спати. Однак було кілька речей, які мене напружували. Марія Григорівна, напевно, як будь-яка інша жінка свого віку, любила дивитися телевізор, особливо всякі серіали.

Ще їй дуже подобалося вести довгі та порожні бесіди, а я не полюбляю такого проведення часу. Так, я можу іноді поговорити, але більше люблю посидіти та помовчати на самоті. А тут у мене зникла така нагода.

Спочатку я раділа, що свекруха йде на поправку. Я думала, що з часом вона зможе допомагати мені в чомусь по господарству і доглядати онуків, а я тоді зможу вийти на роботу, але пройшов вже майже рік, а свекруха і не думає мені допомагати.

Навпаки, вона звикла, що живе на всьому готовому і лінується навіть помити чашку за собою.

– Мамі потрібен час, потерпи трохи, – каже мені чоловік, коли я намагаюся вказати йому на очевидні речі.

Я втомилася виконувати забаганки свекрухи, яких у неї величезна кількість. Наприклад, покупну випічку свекруха не їсть.

– Там стільки хімії, стільки гидоти. Краще випікай щось до чаю сама. Я б спекла, тільки мені щось так погано, – каже вона.

Доводиться щоразу пекти щось до чаю. Це ще добре, тут є якась користь для всієї родини, тільки я від цього дуже втомлююся. Другий момент – свекруха не їсть розігріту їжу. Вона їсть тільки все свіже і щойно приготовлене.

Через це доводиться готувати тричі на день. І обов’язково різні страви. Якщо їй запропонувати макарони на обід, на вечерю вона їх вже не стане їсти.

Посуд за собою вона не прибирає. Відразу встає з-за столу і каже, що їй треба полежати. Звичайно, там вже серіал починається, тут не до миття посуду.

Спочатку її любов до телевізора мене не зачіпала. Нехай дивиться на здоров’я. Ось тільки я почала зауважувати, що це негативно впливає на дітей.

Вони вже не хочуть їсти без мультиків, а іноді видають якісь фразочки, які запам’ятовують із бабусиних серіалів. Тут доводиться пояснювати, чому так не можна говорити та що означає та чи інша фраза.

Я взагалі завжди вважала, що перегляд телевізора негативно впливає на дитячу психіку. Я мала рацію, тільки ось зараз я нічого з цим не можу вдіяти. Не можу ж свекрусі заборонити серіали дивитися.

Я якось намагалася з нею поговорити, просила допомогти мені в чомусь по господарству, але у відповідь вона лише каже, що втомилася чи їй різко стає погано.

Старша дочка вже давно ходить у сад, сина я зараз почала віддавати на кілька годин на день, планувала вийти на роботу, але тут втрутився чоловік.

– Ти що маму одну залишиш? Навіщо тобі працювати? Моєї зарплати нам на все вистачає. Сиди вдома, доглядай маму та дітей, – сказав він.

Раніше я б із задоволенням так і зробила, але я вже втомилася бути слугою і цілий день проводити біля плити. Нехай свекруха сама собі тричі на день готує їжу і випікає пироги, а я не можу так більше.

Чоловік ображається, каже, що я не хочу увійти у становище, що його мамі погано та потрібна допомога. Я підтримала його в ті моменти, коли допомога справді була потрібна, а зараз свекруха просто комедію влаштовує, але чоловік цього не бачить.

Для нього тепер я погана, а мама – бідна та нещасна. Як поводитись у цій ситуації? Я втомилася бути слугою у власному будинку. Я ж не виганяю його матір, нехай живе з нами, я просто хочу вийти на роботу, щоб трохи відпочити від побуту.

КІНЕЦЬ.