Свекруха нас перед новим роком виставила з квартири, бо старший син із сім’єю у гості до неї зібрався, а тепер не розуміє, а що не так.

Я захоплююся простотою свекрухи. Виставила перед новим роком сина з дружиною, яка чекала дитину надвір, а тепер запитує, а що не так, на що ми образилися. Та правда на що, приводу ж немає.

І добре б ми посварилися або ще якась неприємність трапилася. Так ні. Просто старшому синові із сім’єю раптово захотілося приїхати в гості.

А у свекрухи двокімнатна квартира, яка для шести людей явно замала. Ось вона не довго вагалася і вирішила, що ми ж тут місцеві, знайдемо, де два тижні пожити.

Адже орендувати квартиру перед новим роком – це так просто і зовсім не затратно, особливо якщо враховувати, що ми на такі витрати взагалі не розраховували та всі гроші у нас лежать у банку під відсотками.

Але почну послідовно. Ми з чоловіком одружені чотири роки, всі чотири роки збираємо на свою квартиру. Гроші зберігаємо у банку, поповнюючи ощадний рахунок.

На рахунок класти гроші ми можемо, а ось знімати до певного часу – ні. Такі умови вкладу. Тому ми планували у лютому зняти гроші та вже зайнятися іпотекою.

Платіж там має вийти адекватний навіть з огляду на те, що я йду в декрет. Власне, щоб накопичити більше ми й стали жити у свекрухи.

Вона нас кликала до себе з перших днів нашого сімейного життя. Мовляв, нема чого гроші витрачати, простіше вже з нею жити, з одного столу харчуватися та спокійно накопичувати гроші.

Але чоловік сам не схотів, а я підтримала. Молода сім’я має жити окремо, коли є така нагода. В нас вона була.

Не вчасно я опинилась в положенні й це нам сплутало карти. Ми думали, що ось візьмемо іпотеку, а там вже думатимемо про дитину. Але доля вирішила підкинути такий сюрприз.

Тоді вирішили накопичувати інтенсивніше, щоб до мого виходу в декрет накопичити більше. Тому й переїхали до свекрухи, яка наше рішення схвалила.

– І правильно, давно час! Це скільки ж ви грошей за орендоване житло віддали, подумати страшно! А могли б відкласти ці гроші!

Але вже через два місяці ми зрозуміли, що все ми робили правильно, єдиною помилкою стало те, що таки переїхали до мами чоловіка.

У двадцятих числах грудня радісна свекруха заявила, що телефонував старший брат чоловіка. Він із дружиною та дитиною збирається приїхати в гості на новорічні канікули.

Справа хороша, але жити він планував у мами, бо винаймати житло в новорічні свята дорого. Їх троє людей, нас теж троє. Забагато виходить.

Ось свекруха і вирішила, що ми з чоловіком цілком можемо зняти собі щось на час, поки старший син із сім’єю у неї гостює. А що такого?

Значить, старшому житло винаймати дорого, а нам якраз. Та ще й за два тижні до свята спробуй щось знайди нормальне.

До того ж це одразу доведеться заплатити й за місяць проживання, і заставу, тобто загалом тисяч двадцять вийде приблизно. Це наш із чоловіком сукупний дохід за місяць.

А перед новим роком пропозицій про довгострокову оренду стало мало і ціни чомусь сильно зросли, як і на оренду подобово.

Свекруха ж нагадувала, що двадцять восьмого приїде старшенький, нам треба поквапитися. Чоловік з цього бісився ще сильніше, а свекруха не розуміла, чого він так нервує.

Я намагалася зберігати спокій, у моєму становищі зайві нерви не потрібні, хоч давалося мені це непросто. Все-таки залишитися без даху над головою не найбажаніша пригода.

Але зрештою ми через друзів знайшли квартиру, де йде ремонт, але туди нас пустили жити безкоштовно. Кухні там ще не було, у туалеті не було дверей, а в кімнаті ніяких меблів. Але це найкращий із варіантів, що ми знайшли не за космічні гроші.

Взяли речі, переїхали, чоловік маму закинув одразу до чорного списку і на своєму, і на моєму телефоні. З того моменту він із нею не спілкується, а мені свекруха після свят додзвонилася на роботу.

Зателефонувала, щоб обуритись, що ми зовсім зникли, зі святами не привітали й навіть не заїхали. Вона щиро не розуміє, що не так.

Ну як можна дожити до такого віку і не мати розуму? Звісно я їй сказала причину, на що вона обурилася ще сильніше. Типу як вона мала вчинити?

Ну як мінімум не запрошувати старшого, раз розмістити нема де, або сама їдь у гості. Ну як дитина, а навіщо мені ще одна, в мене скоро буде своя. Тому свекруха йде лісом далеко і надовго.

КІНЕЦЬ.