Сергій як завжди зранку оглянув свій будинок і подумав що вже потрібно поприбирати. Але знову він не мав часу, швидко одягнувсяі вийшов. А коли ввечері приходив додому з пляшкою оковитої то вже нічого не бачив і нічого йому не потрібно було. Чоловік жив в такому ритмі вже більше року.

З того часу як його покинула дружина Тетяна, поїхавши в місто шукаючи кращого життя. Сергієвих батьків рано не стало, його виховувала бабуся.

А як хлопцеві виповнилося 18, то і її не стало. Однак, Сергій був хлопцем тямущим, добре розумівся в сільськогосподарський техніці, то ж і влаштувався працювати у фермерське господарство.

Невдовзі він і познайомився з Тетяною, вона була з сусіднього села, вони зустрічалися а потім Сергій запропонував їй переїхати до нього.

Хлопець був роботящий, то ж за два роки він збудував будинок, де вони з Тетяною стали жити. Дівчині було добре, адже Сергій її балував, до важкої роботи не заставляв, а ще купував гарний одяг та коштовності.

Але одного дня жінка спитала чоловіка, коли вони нарешті перейдуть до міста, а то скільки уже в селі можна сидіти. Сергій був дуже здивований від слів Тетяни.

-Скільки можна в тому селі жити, мені це набридло. Я до міста хочу. Це вже занадто. Я хочу в театр ходити, а не на городі картоплю садити.

Адже він ніколи не хотів до міста, та й Тетяна теж ніколи про це не говорила. А чому тепер почала говорити, то чоловік не розумів. Він думав що вони обоє з села то і жити тут будуть. Але Тетяна прагнула розвиватися культурно, ходити по театрах, кіно, музеях.

Того вечора вони посварились, хоча на наступний день помирилися, однак до тієї розмови більше не поверталися. Але через два тижні, коли Сергій прийшов додому з роботи то не застав дружини дома, а тільки лежала записка від неї на столі.

У ній жінка вказала, що знайшла людину, яка теж як вона хоче розвиватися і вони будуть жити в місті. А з собою ще жінка й прихопила всі заощадження, ніби як компенсацію за всі нудні роки, прожив у селі. Відтоді Сергій дуже змінився, господарство розпродажі і майже ні за чим не дивився. Чоловік вийшов на вулицю, то був зимовий ранок, але мороз так щипав, не знати скільки його там було.

Сергій хотів завести трактора але не міг і почав дивитись що з ним. А раптом він почув жіночий голос що сказав до нього.
Чоловік оглянувся, і побачив жінку з дитиною.

Жінка сказала, що вона у їхньому селі шукає прихисток, чи не знає він бува, в кого можна зупинитись. Та чоловік добре знав, що односельчани насторожено ставляться до незнайомців.

Він довго не роздумуючи дав жінці ключі від хати і сказав, що повернеться ввечері. Після роботи, а ж коли повертався то почав думати чи та жінка з дитиною бува не якась аферистка, чи його не обікрали.

Але коли прийшов то в хаті було прибрано, їсти зварено. Катерина, так звали молоду жінку, розповіла Сергієві, що вона втекла від чоловіка, який не дуже добре до неї ставився але коли повернулася до матері то та її не прийняла.

От вона і змушена була з дитиною податися шукати, де можна жити. Чоловік дозволив залишитись у нього.

Сергій зовсім забув за оковиту, адже він думав, як буде виглядати коли прийде додому, а там його зустрінуть Катя і Тарасик.
Це ж буде не гарно і не добре.

Ось так випадкова жінка врятувала Сергія від оковитої та не зовсім правильного життя.

Джерело