Син встав, і, дивлячись на дружину, сказав: – Оленка це заслуговує! Вона виховує наших чудових дітей, підтримує затишок в домі, працює. Тому в день її 35-річчя я дарую їй нарешті те, про що вона так давно мріяла. Це тобі, кохана! – і Влад поклав перед невісткою ключі від автомобіля. Нового, з салону! Пенсія у мене три тисячі гривень з копійками. Тому десь місяць тому я пішла до сина на серйозну розмову – пралка не працює, у телефоні екран вже скотчем заклеєний. Ну хай мене лиш попросять тепер з Софійкою посидіти
Мені вже майже 70 років. У мене є один син, якого я народила доволі пізно. Чоловік вже 12 років на небесах.
Жити мені важко, бо живу сама в двокімнатній квартирі, все поїсти – з магазину чи ринку, комунальні які високі, а ще ліки треба купувати та щось вдягати, до онучки не з пустими руками зайти.
А пенсія у мене – три тисячі гривень з копійками, та ще я трохи шию знайомим – дрібним ремонтом одягу займаюсь, але там копійки виходять, бо машинка у мен вже не сучасна, багато на ній не зробиш.
Та й часу чесно кажучи я багато не маю, бо часто сиджу з молодшою онучкою Софійкою. Дівчинка майже не ходить в садочок, а невістка Олена вже працює.
Це я вам все розказала для розуміння картинки мого життя. А тепер мені цікаво, кого ви підтримаєте у ситуації, яка недавно у мене склалася.
Пенсія у мене три тисячі гривень з копійками, як я вже сказала. На неї ледь прожити можна, якщо моє так сказати при сьогоднішніх цінах.
Тому десь місяць тому я пішла до сина на серйозну розмову – пралка не працює, у телефоні екран вже скотчем заклеєний. Не можу я фінансово це вирішити і закрити ці потреби, от і звернулася до Владика.
Але син сказав, що у нього самого фінансові труднощі і йому зараз потрібна дуже велика сума грошей. А прання він може у мене забирати крупне і прати у них, а телефон мені віддасть старий старшого онука, якому недавно новий купили.
Я зітхнула, але погодилася з сином – хіба ж у мене є вибір?
І ось минулої суботи у невістки був день народження, вони запросили лише мене і своїх кумів, посиділи скромно.
У якусь мить син встав, і, дивлячись на дружину, сказав:
– Оленка це заслуговує! Вона виховує наших чудових дітей, підтримує затишок в домі, працює. Тому в день її 35-річчя я дарую їй нарешті те, про що вона так давно мріяла. Це тобі, кохана! – і Влад поклав перед невісткою ключі від автомобіля.
Нового, з салону! При тому що у них є велика сімейна машина. То навіщо невістці ще одна персональна?
І так мені сумно і прикро стало, адже я одразу зрозуміла причину відмови мені Владом у допомозі. А як посидіти з онукою, то одразу до мене телефонують.
Ну хай мене лиш попросять тепер з Софійкою посидіти – я або відмовлюсь, або виставлю їм ціну за послуги няні. Хіба я не права?