Ми разом з Андрієм вже 8 років, нашому синочку Дем’яну років. Живемо в райцентрі біля Києва. Сама я з іншої області, але приїхала за чоловіком в Бровари.

Стосунки у нас зі свекрами завжди булли нормальні. Ми, коли є час, їздимо їм щось допомоги, вони нам трохи продуктами з огороду допомагають.

І ось недавно Галина Петрівна, мама мого чоловіка Андрія, приїхала до нас на два тижні пожити, поки свекор ремонт в кухні робить.

Живуть батьки чоловіка, як я вже сказала, в селі у своєму будинку недалеко від Броварів, а ми з чоловіком у місті в квартирі, яка у нас у спільній власності з Андрієм.

І ось. Знаєте, я не люблю, коли на моїй кухні хазяйнує хтось інший. Тому я одразу окреслила мені і сказала, що готувати для своєї родини буду я, а Галина Петрівна, якщо хоче, нехай щось спече для сина й онука. Так і вирішили, вона погодилася.

Але почало відбуватися щось дивне. А саме зі стравами, які я готую. Справа в тому, що я не готую ніколи відрами і раз у 2 дні в мене завжди свіже і перше, і друге.

Так от, кілька днів тому я варила борщ. Наступного дня прийшла з роботи і ми з Андрієм вирішили, що ним повечеряємо – якраз гарно настоявся.

Коли я його гріла, якось не придивилася, а коли вже почала їсти, смак борщу мені здався іншим, більш насиченим, жирним і наваристим.

І раптом я помітила, що в борщі реберця, а курка, яку клала в бульйон я. В мить я згадала макарони по-флотські і той суп з фрикадельками, які були кілька днів тому.

Коли я їх їла після роботи, мені теж здалося, що щось з ними було не так: в макаронах цибуля була крупніша і більш засмажена, ніж роблю я, а ще морква, яку я зазвичай взагалі не кладу до фаршу й цибулі. Фрикадельки були крупніші за мої і теж жирніші.

Мене аж підкинуло! Я здогадалася, що свекруха кудись діває мої страви і готує натомість свої, але такі самі, поки ми всі на роботі і в школі. Я прямо про це і запитала. Гарячий був вечір! Так, мої страви вони виносила котам і собачкам до контейнерів.

– Бо це годуєш мого сина і онука незрозуміло чим пісним і прісним! Я хотіла як краще! – заявила Галина Петрівна.

З того часу минуло кілька днів. Обстановка в квартирі, скажу я вам, так собі. Я роблю вигляд, що свекрухи в квартирі немає, а Андрій умовляє мене вибачити маму.

Я сказала, що нехай мені всі гроші за переведені продукти віддасть і на кухні нічого не торкається. Галина Петрівна робить вигляд невинно ображеної сторони. Андрій не коментує ситуацію.

Лишилося потерпіти два дні і вона поїде додому. Виставити її відкрито я не можу – пів квартири чоловіка. Але вона тепер для мене неприємна особа номер один, з якою я взагалі не маю бажання спілкуватися. А ви би спілкувалися?

Джерело