У невістки часто бувають відмовки, коли ми з чоловіком плануємо побачитися з онукою. То прихворіла, то вони вирішили кудись поїхати, то настрою немає.

Начебто нічим Юлі не насолили. Як сніг на голову не звалюємося, як мінімум, за тижнем дзвонимо, питаємо. З порожніми руками не приїжджаємо.

Не годуємо онуку тим, що Юля забороняє. До неї з усією повагою відносимося, бо як не крути, вона дружина нашого сина, та мати нашої онуки.

У наших інтересах, щоб онука росла у повній родині, з мамою та татом. Тому ми щиро бажаємо Юлі щастя.

Нещодавно знову постало це питання. Збиралися в гості до внучки, про все наперед домовилися. Напередодні ввечері, о дев’ятій, синові дзвонили, питали, чи все чинно завтра.

– Так, чекаємо, Юля тісто поставила, пироги пектиме, вас пригощатиме, – запевнив син.

Вранці прокинулися, у справах з’їздили, до магазину іграшок забігли, подарунок купили внучці. Тільки до сина зібралися, він зателефонував.

– Ми перепрошуємо, але сьогодні не вийде. Вирішили ремонт у спальні робити, зранку Юля шпалери обдерла, зараз у магазині, нові вибираємо, донька у бабусі.

Ось тобі й на! З ранку вони раптом ремонт затіяли, внучку іншій бабусі віддали, шпалери вибирають! А нам повідомити? Кілька слів написати можна було? Хто так робить?

Гаразд! Зателефонувала свасі. Пояснила, що так і так, онуку давно не бачили, нас сьогодні обламали.

– Не знала. Приїжджайте, – запросила нас мати Юлі.

Купили торт, поїхали. Посиділи, чай попили, до парку атракціонів усі разом сходили. У онуки щастя через край – дідусь та обидві бабусі поряд. Відмінно відпочили, класно провели час!

– Чи можете ви внучку батькам повернути? – Попросила мати невістки. – Ви ж на машині, а мені автобусом їхати. Юля сказала, години до восьмої на дитину чекає.

До восьмої було ще дві години. Синові повідомлення написала, що ми привеземо онуку. Забрали онуку, в торговому центрі погуляли, чай з тістечками попили, пограли в дитячі автомати.

До восьмої, доставили нашу принцесу додому. Чоловік у машині залишився, я з онукою піднялася. П’ять років їй, боязко одну відпускати.

– Які ви хитрі! – усміхнулася невістка і ніби пожартувала: – Вас у двері, а ви у вікно. У нас плани змінилися, а ви все одно з онукою побачилися, вихідний мамі зіпсували.

– Це вона сказала? Що вихідний зіпсували?

– Ні, не казала. Я так гадаю.

– Юля, дорослі люди не думають і не говорять про інших. Якби твоя мама не хотіла ділитися з нами спілкуванням з онукою, то не запросила б.

– Мабуть, ви маєте рацію.

Я пішла. Ми з чоловіком поїхали додому. Розмова з невісткою залишила дивний присмак. Чи Юля не так висловилася, чи був у неї якийсь намір.

Вас у двері, а ви у вікно – зазвичай цей вираз має негативне емоційне забарвлення і, вживається стосовно нав’язливих людей. Ми нікому не нав’язуємось!

До свахи не напрошувалися, лише розповіли про зірвані плани, вона сама нас запросила. Внучку додому відвезли, також на прохання свахи.

А ось до Юлі та сина питання є: коли заздалегідь була домовленість, хто заважав онуку нам віддати, якщо вже спало на думку ремонт робити?

– Пироги спекли? – поцікавилася я.

– Ні. Завтра. Не до пирогів було. Задовбали з цими шпалерами. Юля ще обрала ті, на яких малюнок із підгоном. Вихідний під укіс.

Попросила, щоб у майбутньому він намагався уникати подібних ситуацій. Так не робиться! Ні з того ні з сього – все переінакшити й, навіть не попередити.

Якщо ситуації повторюватимуться, будемо відстоювати своє право бачитися з онукою. Ми внучку любимо, хочемо з нею бачитися. Хоче Юля шпалери переклеювати – нехай переклеює, це її справа.

Але, якщо вона не хоче, щоб ми спілкувалися з онукою, то від її волі нічого не залежить. Бабуся і дідусь, знаєте, не безправні, стосовно онуки!

А потім розповідають про поганих свекрух! Як в такій ситуації всім догодити? Можливо ви підкажете?

КІНЕЦЬ.