Та щоб я ще туди поїхала! От розповім по-порядку, ви теж випадете в осад і мене підтримаєте. Я вже й не знаю, чи залишати племінниці будинок в селі, от чесно. Я живу в селі, моя сестра давно закордоном. Я не маю рідних дітей, але заміжня. Правда, в друге. Живемо з чоловіком гарно, тримаємо господарку і обробляємо чималенький город. З того і живемо. Вже пенсіонери. У мене таке враження, що нас просто «не пустили переночувати»!
Та щоб я ще туди поїхала! От розповім по-порядку, ви теж випадете в осад і мене підтримаєте. Я вже й не знаю, чи залишати племінниці будинок в селі, от чесно.
Я живу в селі, моя сестра давно закордоном. Я не маю рідних дітей, але заміжня. Правда, в друге. Живемо з чоловіком гарно, тримаємо господарку і обробляємо чималенький город. З того і живемо. Вже пенсіонери.
Допомагаємо продуктами весь час двом дітям чоловіка від першого шлюбу, а також моїй племінниці, дочці сестри, яка мешкає з родиною в обласному центрі.
Зазвичай вони до нас самі їздять, у них машина краща, більша. Та й допомагають нам, коли приїжджають це правда. У низ двоє дітей, які люблять у нас в селі бувати.
Взагалі стосунки у нас з племінницею Любою і її чоловіком нормальні, я би сказала, гарні. Я насправді Любі і будинок планувала залишити, адже у мене нікого ближчого нема. Будинок цей мій, ми купували з першим чоловіком. Батьківську хату свого часу з сестрою продали.
Але ось таке минулими вихідними сталося, що я тепер і не знаю. Родина племінниці недавно переїхала в іншу, просторішу квартиру, в новобудові. Ми з чоловіком навіть свій маленький вклад внесли в їхнє нове житло – подарували посудомийку.
І от покликала нас Люба в гості, коли вони на тиждень раніше були у нас і допомагали нам копати картоплю. Запросили, мовляв, на входини.
Ми подумали з чоловіком, та й вирішили що й поїдемо, попросимо мою двоюрідну сестру корову подоїти, Марта лиш її крім мене, підпускає. Ми так рідко кудись виїжджаємо, що на пару днів вирішили собі дозволити “міські канікули”.
Приїхали, значить, як завжди гостинців привезли – яєць, курочку, качечку, молочки – все привезли. Люба зустріла нас машиною на автостанції, але повезла нас не додому, а в готель! Недорогий якийсь хостел.
Там ми залишили речі, взяли гостинці і таки поїхали до них на квартиру. Подивилися оселю, повечеряли в новій квартирі, потім повели на прогулянку містом і на ніч посадили в таксі до готельчику цього!
От скажіть, хіба так близькі родичі чинять? Могли б дітей в свою кімнату забрати, а нас в дитячій покласти, хіба не так? Чи нормально на ваш погляд зняти нам номер у хостелі для ночівлі?
У мене таке враження, що нас просто «не пустили переночувати»! Я вже й не знаю, чи залишати племінниці будинок в селі, от чесно. Як би вчинили?