— А ви чули таке? Це найстрашніша «страшилка», яка лунала на адресу дівчат, не схильних хапати перші-ліпші штани, щоб тягти їх до РАЦСу, любити й догоджати.

На щастя, зараз вона якось рідше звучить, але ще чується. І на адресу дівчат, які ніколи не мали досвіду сімейного життя, і на адресу бездітних розлучених, і на адресу жінок, які після розлучення залишилися самі. Чесно, сама чула:

— Діти виростуть і розлетяться, а ти що робитимеш? Старіти, оточивши себе кішками?

Ну, по-перше, старіти – це доля майже всіх. Точніше, доля обраних, бо в сучасному світі постаріти це привілей, багато хто молодими… йде. А по-друге, як на мене, то старість в оточенні кішок – не найгірший варіант. По-третє, кішка у мене тільки одна, було дві, але… на жаль.

— Та я краще буду старіти з люблячими кішками, які дарують мені тепло й турботу, ніж опинюся на старості віч-на-віч із людиною і зрозумію: вона – не та, ми одна одну не розуміємо, не любимо, що я все життя терпіла й пристосовувалася, а заради чого? – таке я теж чула.

Отже, що ж має на увазі страшилка про старість із кішками? Я вважаю, що з вуст чоловіка, якому непоступлива дівчина дає відставку, це має в перекладі звучати так:

— Ось я, з усіма моїми недоліками. Так, питущий, так, заробляю мало і свого житла у мене немає. Коли ми одружимося, то я ляжу на диван, відрощу собі пузо, буду лежати і псувати повітря. Ти? Ти будеш щаслива і задоволена. Адже жіноче щастя – це коли “коханий” поряд.

І ні, допомагати по дому і робити жіночу роботу я не буду, мене ж друзі і рідня засміє. Це треба, щоб чоловʼяга готував, прибирав, та ще й із дітьми возився? Жінки для цього і зважуються ж на дітей, вже я знаю. Ні-ні-ні, працювати ти теж будеш! Ще не вистачало, щоб ти мені на шию сіла і їхала. У чому твоя вигода? А в тому, мужик у домі! Господар, цінувати треба. Якщо чесно, то й ти не ідеал!

І дупця в тебе завелика, і фігура не модельна, і тато не Рокфеллер. Ти взагалі маєш бути задоволена, що я між тобою і Нінкою з третього під’їзду вибрав тебе.

Нінка тепер, до речі, лікті кусає і підкати до мене робить, а я тримаюся. Заради тебе тримаюся. Зараз добігаєшся, носом докрутишся і що? Кому ти потрібна будеш взагалі? Ніхто не підбере. Дивись вище пункт про не ідеальну дупцю. Залишишся без мужика на дивані, кішок від нудьги заведеш, запам’ятай і бери що дають. І не косоротися.

Якщо ж такі слова чує жінка, яка колись помилилася і притягнула такого прекрасного індивіда на свій диван, то переклад, на мій погляд, звучить інакше:

— Ти відповідаєш за того, кого приручила! Я вже звик лежати на твоєму дивані й нічого не робити! Усі так живуть, а тепер що? Мені знову метушитися, шукати нову дурепу і новий диван? Звикати до нового рецепту борщів і нової шиї? А якщо шия трапиться незручна, а борщ кислим? Ти просто подумай, адже і твій наступний може виявитися ще гіршим, я ще нормальний варіант: не б’ю, не гуляю. Зарплата маленька?

Але ж і ти заробляєш, з голоду не вмираємо. Діти ростуть, а від батька толку немає? Зате вони тата щодня бачать хоча б. На дивані, але щодня. І потім, кому потрібні чужі діти? Тому, якого з іншого належанного дивана зігнали? Ех, проґавиш своє щастя, я хоча б ночами в ліжку теплий. Так, ледве теплий, але все ж таки. Чекає на тебе старість із кішками!

Якщо такі слова ви чуєте від жінки, то, я думаю, розуміти їх слід так:

— Ех ти! Усі живуть і терплять, а ти не хочеш? А хто тобі сказав, що має бути легко? Ти маєш право жити собі на втіху? Не випендрюйся. Є диван – має бути і чоловік на ньому. Крапка. Тим більше – діти. Як це приходити і ні за ким ні прибирати, ні готувати, ні з ким не собачитися?

Занадто щасливою бути соромно, до твого відома. Їж що дали, як то кажуть. Не хоче вона! Життя – біль, а над стосунками треба працювати. А праця – це не відпочинок, це не так весело і дуже нервозатратно. І не тобі ламати те, що століттями закладалося. От залишишся з порожнім диваном – завиєш. Від щастя не заплачеш.

Утім, це тільки фантазії автора. Жартівливі, якщо що. А серйозно, кішки на дивані хоча б менше місця займають. І взагалі, вони вдячні й ласкаві. Не найгірший, знаєте, варіант для старості, чим той хто тебе не цінує, і боляче ранить своїми словами десь глибоко в душі. Або як?

КІНЕЦЬ.