– Ти цю жінку мамою можеш називати, але тільки не при мені. Тож, синок, думай що говориш наступного разу, – сказала сваха, коли її син стояв біля мене за столом і тільки-тільки почав своє привітання.

В цей момент всі за столом притихли і лише Дарина порушила цю мовчанку, коли спитала, чи смачна картопелька за новим рецептом з інтернету.

Я вам кажу, ну таку сваху маю, що й зустрічатися не хочеться.

Ну сват дуже хороший, а ось з цією мадам дуже важко іноді приходиться.

В мене був ювілей – 70 років.

За столом зібрала найближчих людей. В нашому містечку живе лише дочка, бо два наші сини в іншій області і приїхати не змогли.

Зятя свого я дуже люблю і поважаю. Хороший він і чоловік і батько і зять.

І ось в суботу я всіх і сватів в тому числі, зібрала за одним столом.

Були і мої сусіди і друзі, бо як-не-як, а ювілей серйозний. До того ж, мій чоловік не дуже здоровий і багато хто прийшов щоб і його трішки підтримати.

Всі по черзі говорили мені тости. За святковим столом панувала гарна атмосфера. І тут дійшла черга до побажання мого зятя.

Він підійшов до мене, бо сидів з протилежного кінця.

– Мамо, я вас дуже люблю і поважаю. Ви виростили чудову людину, мою дружину і також сильно виручаєте нас з вихованням наших з Діаною синочків. Знайте, мамо…., – і тут його перериває його мама.

– Синок, за тим столом в тебе одна мама і це я. Будь ласкавий, при мені цю жінку мамою не називай.

Зять вже й забув що має говорити дальше. Він зупинився і почервонів через слова матері.

В цей момент обстановку розрядила донька.

– Ну як вам картопелька? Це за новим рецептом з інтернету.

Я розумію, що може сваха і ревнує, бо я багато дітям допомагаю, бо і живу близенько і на перший поклик біжу. Але все рівно вважаю, що таке говорити за великим столом було не красиво.

А що ви скажете з цього приводу?

Як вас називають зяті? Мамою чи по імені?

Джерело