-Тобі зовсім не соромно так поводитись? Не соромно? А ще поверни мені усі мої гроші. Ти ж за них купував своїй “номер два” жіночці одяг? Та це караул, мій чоловік живе на дві родини і не вважає себе винним

Світлана та Дмитро були одружені  вже 20 років. Ростили трьох синів, старшому вже 18 років, середньому 11, а молодшому 4 роки.

Познайомились ще, будучи студентами медінституту. Разом пройшли всі тяготи студентського життя, навчання, робота.

Дев’ять років блукали по орендованих квартирах. І ось нарешті свій великий будинок, кар’єрне зростання і діти.

Щаслива родина, взірець для наслідування. Але півроку тому випадково у телефоні чоловіка жінка побачила фотографії двох хлопчиків та жінки з милими коментарями.

Виявляється, вже 10 років чоловік живе на дві родини та має ще двох синів, молодшому лише один рік.

Але найстрашніше, що він вважає, що це в нас нормально, так живуть тисячі сімей, і в цьому немає нічого такого.

Просити прощення і виправдовуватися він не збирається. Навпаки звинувачує Світлану, що я це вона розкрила, навіщо їй то було потрібно, адже жили добре.

Світлана завжди вважала себе розумною та сильною жінкою, але для неї ця новина виявилася найсильнішим розчаруванням, з яким упоратися не виходить. Перед її очима все їхнє життя, адже скрізь всі разом.

Чому, за що? Чоловік категорично проти розриву стосунків.

На Світлани пропозицію піти в ту сім’ю Дмитро заявив, що вони йому не потрібні, і він хоче бути тільки з ними.

Однак спілкування з тими дітьми не перерве.

Заради дітей вони продовжують жити разом, як сусіди.

При цьому Дмитро вважає, що він завжди правий, думка його остаточна, думки Світлани часто висміює. Та й взагалі, чоловік любить «пожартувати» з дружини.

Наприклад, що вона недалекого розуму (ну, це нічого страшного, жінка і повинна такою бути, всі ви такі), покупки (хоч речі, хоч продукти) робити не вміє, машину Світлані водити не дано, добре влаштувалася – думати ні про що не треба, він усе.

Одного дня вона вирішила поговорити з ним на чистоту:

-Тобі зовсім не соромно так поводитись? Не соромно? А ще поверни мені усі мої гроші. Ти ж за них купував своїй “номер два” жіночці одяг? Та це караул, мій чоловік живе на дві родини і не вважає себе винним

Світлана дуже втомилася від  безсонних ночей та сліз. Жити їй не хочеться, лише діти її тримають на цім світі.

Виходу собі не знаходить. Вибачити його не може. У її очах він зрадник.

А як би ви вчинили?

Джерело