– У мами серйозні проблеми, тому вона переїжджає до нас, – приголомшив новиною дружину Сергій. – Сюди, в однокімнатну? До нас на голову, чи що? – не втримавши емоції видала Софія

— У мами серйозні проблеми, тому вона переїжджає до нас, – приголомшив новиною дружину Сергій.
— Сюди, в однокімнатну? До нас на голову, чи що? – не втримавши емоції видала Софія, розбудивши маленьку дочку, яку щойно вклала.
— Ми маємо якось вжитись, нічого не вдієш. Потіснитися нам все одно доведеться, – відповів чоловік.
— Ми вчотирьох живемо в однокімнатній квартирі, а ти ще свою маму сюди хочеш притягнути? – Софія не стрималася та перейшла вже на емоції. – У свекрухи начебто своя квартира є. Маячня якась!
Донька знову заплакала. За нею прокинувся і почав пхикати трирічний син.
— Та заспокойся ти, дітей розбудила. – спробував втихомирити дружину Сергій. – Мені самому це не подобається, якщо чесно і я досі не можу прийти до тями.
— Що у неї сталося? – намагалася тримати себе в руках Софія. – Можливо їй якось інакше допомогти?
— Я сто разів їй казав – мам, не довіряй ти нікому. Навколо одні шахраї. Кожен намагається обдурити самотню літню жінку. А вона все за своє. Ніяк мене не хотіла слухати та нажила собі проблем на старість.
Наталі Дмитрівні було далеко за шістдесят. Так склалося її життя, що вона не вийшла заміж, не зустрівся їй той єдиний та коханий. І вже ближче до сорока років жінка наважилася на дитину, щоб у старості не залишитися самотньою. Так на світ з’явився Сергій, який став сенсом її життя.
Нині, після одруження сина жінка жила сама. Квартирка її була невеликою, однокімнатною. Сергій та Софія відразу після весілля від матері переїхали, взявши кредит на власну однокімнатну квартиру.
І ось зараз чоловік розповів дружині про те, що сталося з матір’ю.
— До неї прийшов співробітник якоїсь компанії. Документи показав, все як належить. І каже: “Наталю Дмитрівно, ми розпочинаємо капітальний ремонт вашого будинку. Ця справа недешева, самі розумієте. Ми плануємо відремонтувати стіни, замінити вікна та повністю переобладнати підвал. Ви ж знаєте про проблеми вашого будинку, які потрібно усунути?”. “Так, так! – відповіла йому мама.
– Знаю, з цим давно треба щось робити”.
— Ну і що? У них справді час робити ремонт. Будинок у жалюгідному стані, – перебила його Софія. – Свекруха на час ремонту до нас переїжджає?
— Ні, все набагато серйозніше, Софіє. Цей співробітник компанії виявився зовсім не співробітником. Він сказав матері, що для початку ремонту потрібна згода всіх мешканців будинку. Ну, щоб компанія змогла скористатися фондом капітального ремонту. І дав матері підписати якісь документи. Розумієш, він її підганяв, адже, як він пояснював, йому треба обійти всі квартири. І вона підписала так, не читаючи.
— Як, не читаючи? – ахнула жінка, вже розуміючи, до чого хилить чоловік.
— А так! Мама звикла довіряти людям. Вона чесна та порядна і всіх людей вважає такими самими. А цей виявився шахраєм. Звичайний квартирний аферист. І тепер виходить, що квартира мами належить іншій людині. А її виганяють на двір. Ось такі справи, – закінчив розповідь чоловік.
— Це просто свавілля! Треба звертатися кудись. Адже можна довести, що твою матір обдурили, відкликати назад договір купівлі-продажу, який твоя мати підписала, не знаючи, що підписує. Має бути на них управа!
— Мабуть, можна щось зробити, але це час та гроші. І юрист досвідчений потрібен. А де в цей час житиме мама, га? Тому я тобі й говорю, що завтра вона переїжджає до нас.
Наступного дня Наталія Дмитрівна з валізами переїхала до них. Тепер у їхній маленькій квартирі кроку не було де ступити, щоб об щось не перечепитися. Жінка весь час плакала, вона відмовлялася їсти, тільки пила свої ліки. Видно було, що ця подія зовсім вибила її з колії.
Тому Софія вирішила на якийсь час переїхати з дітьми до своїх батьків, щоб не обмежувати матір свого чоловіка, поки у неї вирішується питання з житлом. Сергій підняв на ноги усіх своїх знайомих та знайшов хорошого юриста. Почали діяти, порушили справу, щоб повернути квартиру назад. У процесі розслідування з’ясувалося, що група аферистів обдурила подібним чином не одну пенсіонерку в їхньому мікрорайоні. Справа досі тягнеться, але світло в кінці тунелю таки є.
Ну а сім’я тримається разом, намагаються усіляко підтримати Наталю Дмитрів і сподіваються, що та скоро зможе повернутися до себе в квартиру.