Віктор родився ще в 90-ті роки, мати з батьком працювали на одному заводі, а зарплату як завжди затримували. Могли не виплачувати по цілому півроку, а потім видати мішками цукру та борошна. Тож голова сім’ї вирішив поїхати за кордон у пошуках нормального заробітку.

Та як його знайомий вже був в Португалії, то чоловік теж поїхав туди. Степан був там два роки, а потім і мати Віктора Ганна поїхала але не до чоловіка а у Італію, де їхала їхня сусідка.

А маленький Вітя залишився з бабусею та дідусем. Батьки мали поїхати на декілька місяців,  а вийшло що на роки. Тим більше ні чоловік ні жінка не могли договоритись, щоб хтось з них залишив свою роботу і поїхав до іншого.

Степан вважав, що Ганна повинна переїхати до Португалії, а от жінка не хотіла покидати свою роботу, адже вона влаштувалася в дуже хорошу італійську сім’ю, яка її навіть виділила окреме житло.

Гроші вони справно висилали Віктору та молодшій доньці, однак у самих стосунки тріщали по швам. Віктор весь час просив матір, та батька, щоб вони приїхали.

Жінка приїхала, а от Степан не зміг, Ганна думала  та ще сказала до сина, що він просто не хотів, бо напевне вже там має когось іншого.

Та сама жінка теж довго не побула на Україні. Її вже все було чужим: люди, ціни в магазинах та й робити її вже коло землі зовсім не хотілося.

Тож вона зібрала речі і поїхала назад. Бабуся з дідусем думали що жінка забере дітей з собою, а ті, якось навіть на думку це не спало.

А Степан і справді так і не дав про себе чути. Напевне Ганна все-таки була права.

Бабуся з дідусем так і залишилося та мусили виховувати онука з онукою дальше, аж допоки їх не стало. Ганна знову була приїхала, але як завжди в неї не вистачало часу зайнятий з оформленням документів для дітей на виїзд.

Віктор за цей час уже виріс, закінчив навчання та пішов працювати. Він зрозумів що повинен молодшу сестру взяти до себе, адже мати тільки обіцяє їм що забере їх до себе в Італію, а але так і нічого не робить. Добре що хоча б якісь гроші висилає.

Ось так і получилося, що поїхали батьки Віктора в далекі краї, щоб заробити грошей та щоб їхня сім’я жила в достатку. А вийшло зовсім навпаки, що сім’я роз’єдналася, а діти залишилися сиротами, при живих батьках.

Ось так впливає заробітчанство на українців та на їхніх родичів, що залишаються з їхніми дітьми.

А ваша яка думка дорогі читачі з цього приводу?

Джерело