Що заважає Ані трохи поправити матеріальне становище? Треба лише встановити батьківство, та стягнути аліменти! Чому вона завзято крокує шляхом матері

Мій чоловік уже дід. Йому було двадцять, коли в нього з’явилася дочка від однокурсниці. Одружуватись вони не побігли, на аліменти вона не подавала.

Однокурсниця, як я розумію, за допомогою батьків тягла Аню. Аня вже підлітком була, тільки тоді її мати прийшла і почала вимагати гроші.

Ми із чоловіком разом тринадцять років. Ми тільки одружилися, коли до нас заявилася Надія, мати Ані. Чоловік почав переказувати їй якісь суми.

Аня була знайома з батьком, але раніше, до появи Надії, вони дуже рідко бачилися. Коли пішло спілкування через гроші, то і Ганна підтяглася. Так, можна сказати, чоловік знайшов дочку!

Спільний син у нас із чоловіком з’явився, коли Ані було шістнадцять років. Через два роки, незадовго до повноліття, я Аню виставила.

Вона за гроші сиділа з молодшим братом, я повернулася раніше і стала свідком її недолугості.

– Мама – стерво! Зрозумів? Повтори: стерво, – пояснювала Аня дитині.

Було бажання взяти її за шкірку та викинути, але я стрималася. Просто вказала на двері, вимагаючи негайно забратися.

Аня пішла від нас о восьмій вечора. Додому з’явилася лише о другій годині ночі. На дзвінки вона не відповідала, телефон був поза зоною. Надія нам дзвонила, кричала.

– У неї телефон швидко розряджається та вимикається! Що з нею? Вона навіть зателефонувати не може! Якщо з моєю дочкою щось станеться, то вам не жити! – обіцяла Надія.

Я почувала себе нормально. З Анею чесно розрахувалася, зізнаюся, себе пересилила. Гроші в неї були. За ручку відводити Аню додому не входило в мої обов’язки.

Не потрібно було мою дитину нецензурним словам у зв’язку зі словом «мама» вчити. Навіть, якби я її не виставила, вона все одно пішла б!

Чоловік того вечора поїхав до Надії. Вони обдзвонювали знайомих Ані, їздили місцями, де вона, зазвичай, була з друзями.

З’явилася Аня додому в нетверезому стані. Зустріла подругу, вирішили вони накотити. Як спромоглася, так повернулася.

Надія всіх собак на мене спустила: це через мене її дочка випила, я її довела, бо вигнала.

З того часу я Аню не бачила. Заборонила чоловікові запрошувати її до нашої оселі. Він і сам був шокований вчинком доньки, тому мене повністю підтримав.

Аня десь навчалася, потім навчання покинула, знайшла роботу. Батьку дзвонила лише для того, щоб попросити грошей.

Нині нашому синові десять років, дочці чоловіка двадцять шість. В неї вже є дитина, батько зрідка грошима допомагає, але офіційно бути дитині батьком, не бажає.

Надія та Аня постійно дзвонять, просять гроші. Бажають, щоб мій чоловік негайно біг і створював онукові всі умови.

Нещодавно ми із чоловіком взяли іпотеку. Купили студію для сина. Перший внесок був двадцять відсотків, решта іпотека.

Про іпотеку чоловік сказав Ані. Вона доросла, у дитини є батько, а в нас своє життя, син, іпотека, тож допомоги немає і не буде. Аня про іпотечну квартиру спитала: куди й навіщо ми переїхали, якщо нормальне житло було.

– Студію взяли, – зізнався чоловік.
– А! Для брата, правда? На майбутнє? – Здогадалася Аня.

– Так.

– А я? Де для мене студія? Де мої аліменти, які багато років ти не платив? Де допомога онукові? Ти батько чи хто?

Відповідати на її запитання чоловік не став. Як я розумію, йому нічого було відповісти. Не кожен дорослий чоловік добровільно аліменти платить, деякі роками від них ховаються і доходи приховують.

А чоловікові було всього двадцять років, коли Аня з’явилася. Про що думають двадцятирічні хлопці? Як би відпочити, як би здати сесію, як розважитися.

Не було в нього мізків, свідомості та усвідомлення, що він став батьком, а дочка щодня хотіла їсти. Коли Надія прийшла за грошима, чоловік почав платити.

Хто заважав Надії раніше подати на аліменти, чи прийти по гроші?

Нерозумно порівнювати Аню та нашого з чоловіком сина. Не можна вимагати бездоганної рівності, щодо них. Чоловік став батьком дочки рано, а син з’явився, коли чоловік уже твердо встав на ноги.

Аня – дитина від випадкового зв’язку. Син – дитина від законної та коханої дружини. Чоловік ніколи не став би брати іпотеку заради Ані. Ніколи! Сина він любить, тому подбав про його майбутнє.

Зрештою, що заважає Ані трохи поправити матеріальне становище? Треба лише встановити батьківство, та стягнути аліменти.

Чому вона завзято крокує шляхом матері? Як ви вважаєте, я маю рацію? Чи, можливо, чоловік повинен придбати квартиру для дочки?

КІНЕЦЬ.