– Що ти робиш, Богдане??? – я щоразу цьому дивуюся і підскакую серед ночі, наче не 20 років заміжня за цією людиною. Що він робить з тією ковдрою – ніколи не здогадаєтеся!

Та хіба ж лише це! Не знаю, ви би мого чоловіка не витримали б точно. Але може, ваші чоловіки ще більш дивакуваті?

У мене насправді чудовий чоловік, ми з Богданом разом 20 років з хвостиком. Але він скрізь і всюди сує свій ніс! Завжди дає поради, навіть коли вибираю майже дорослій доньці колготки. Втомилася! Вирішила провчити і дістати його своїми порадами.

Цілий день старалася, з кожної дрібниці давала йому поради і вказівки. Лягаємо спати, і тут чоловік з ніжністю подивився і як видав:

– Не знаю, що таке, але за всі роки шлюбу я ще ніколи не відчував від тебе такої любові та турботи. Будь ласка, будь такою завжди!

Недавно перед пранням перевіряла кишені у штанях чоловіка і знайшла папірець із віршами. Дивлюся – любовні. Овва! Цілий день себе накручувала, але не витримала і підійшла.

Чоловік одразу очі в підлогу:

– Знайшла, так?

Кажу:

– Давай, ловелас, відповідай як є! – І тут він мовчки дістав із кишені ще один папірець, а на ньому знову вірші, але вже з моїм ім’ям.

Виявляється, він уже кілька місяців складає мені вірші, щоб потім зібрати їх в одну книгу і подарувати на нашу річницю. Я спочатку не повірила, але потім він показав на комп’ютері документ з іншими роботами, і у багатьох є моє ім’я та описані ситуації нашого життя. Кохаю його, як не крути!

Як я вже сказала, нашому шлюбу багато років. Чоловік людина в цілому строга, не дуже балакучий. Однак дбайливий, домашній. Сім’янин по натурі. Я, звичайно, не нахабнію у своїх бажаннях, але якщо щось треба, він завжди виконає.

Але слів, що виражають от саме кохання, говорити особливо не вміє. Та й не вмів ніколи. А я хотіла б їх почути. Хоч інколи. Одного ранку сидимо, питаю:

– Богдане, а ти любиш мене?

Зазвичай відмахувався. А тут підняв голову від читання і каже:

– У тебе совість є?

Я аж поперхнулася. Він продовжує:

– Невже без слів не зрозуміло?

Я подумала і вирішила, що все зрозуміло. Кохає.

– Богдане, одягни ту зелену футболку.

– А що, я маю за твоєю вказівкою ще вдягатися? Робити мені  нічого! Я що хочу, те й одягну.

А потім заходить до кімнати у зеленій футболці. Та й таке.

Аще мій чоловік годує бездомних кішок. Купує їм корм, акуратно розкладає по пластикових тарілках та виносить їжу хвостатим до наших прибудинкових контейнерів. Ми з нашим молодшим сином допомагаємо йому. Я не так дивуюсь, скільки пишаюся ним.

Моєму чоловікові завжди хочеться перекусити чорний хлібець, посипаний сіллю. Для нього це найсмачніше.

Ну й оце, про що я сказала трохи на початку моєї розповіді. Богдан у години 3 ночі може прокинутися через те, що ковдра пом’ялася і її треба терміново поправити. Але поправляє він її не аби як, а активно струшуючи. Я аж підскакувала перші рази. Але потихеньку звикла.

Чоловік може взяти з блюдечка в холодильнику сосиску, а порожнє блюдце залишити там. Це мене і досі неймовірно дратує. А ще постійно коптить чашки: робить міцну заварку, та таку, щоб чашка прямо чорніла. І йому ок пити з таких чашок, брудних, я б сказала.

А ще у Богдана звичка мити посуд перед тим, як покласти його в посудомийку. Для нього нормально з’їдати за один вечір весь куплений шоколад чи цукерки. І дітей навчив так само робити.

Чоловік, коли ввечері лягає спати, одягає навушники, щоб послухати щось в телефоні, але відразу ж засинає. І може спати так усю ніч. А якщо я вимикаю телефон, він відразу прокидається.

Богдан ніколи не кладе розчинну каву в чашку ложкою: він просто сипе її прямо з банки. Так само робить моя дочка. А ще у нього звичка збирати валізу у далекі поїздки за 30 хвилин до виходу з дому.

Чоловік також постійно ремонтує те, що за 5 хвилин все одно збирається викинути. Для чого він це робить? Не зрозуміти.

О 7-й ранку чоловік падає спиною на ліжко, лапки вгору піднімає і надягає шкарпетки. При цьому може впасти на мене. Як ви розумієте, моєму сну наступають кранти.

Богдан любить зрізати кінчики огірка по спіралі, бо так матуся його навчила. Доводиться терпіти. Бува, що він вночі прокидається, йде до холодильника, їсть, а вранці нічого не пам’ятає.

У Богдана звичка все їсти з хлібом. Буквально все. Навіть фрукти. П’є холодну воду лише з 300-грамової банки, бо «так смачніше».

Помити ложку і покласти її поруч із сушаркою – цілком нормально для чоловіка. Чому не покласти її на сушарку, яка на сантиметр далі? Борюся з цим уже 20 років, і все ніяк.

Богдан їсть пончики та бутерброди тільки вилкою та ножем. А ще засікає секундоміром все, що робить: миє посуд, приймає душ тощо. Сидить у таємній кімнаті 40 хвилин зі сканвордами. Що вдієш?

Спокійно може снідати супом. Для нього нормально пити одразу з трьох чашок, у яких до того різні напої. У Богдана звичка – шкарпетки знімати біля ліжка і залишати там. Назавжди. Поки я не приберу.

Також він дуже любить відщипувати сирий фарш. Я приготую фарш, і він тут як тут! Бере – і на чорний хліб намастить товстий шар, і йому смачно. А мені – мінус 3 котлети. Чистить зуби 10 хвилин і в положенні лежачи!

Але що я вам хочу сказати. Незважаючи на всі дивакуваті звички, ці дрібниці роблять наше спільне життя унікальним і незабутнім, повірте.

Адже головне – це вміння приймати один одного такими, якими ми є, з нашими маленькими дивностями та милими недоліками. А ви згодні зі мною? Які звички мають ваші чоловіки чи близькі люди?

Джерело