Я вчора так і сказала ввічливо мамі чоловіка і чоловіку також, що її більше в нашій оселі і на порозі не буде. Внучку любить і хоче бачити? А не треба було такого творити! Подасть Женя на розлучення? Та будь ласка, якось проживу. Я взагалі не очікувала, що він маму підтримає і її бік прийме. Що це за родина? Свекруха живе в іншій області і приїхала до нас на рік Василинці. Коли в неділю за столом зайшла про це мова, я чітко озвучила свою думку і сказала, що ми цього робити не будемо. Та коли я вчора повернулася з супермаркету, то донечку свою просто не впізнала

Я вчора так і сказала ввічливо мамі чоловіка і чоловіку також, що її більше в нашій оселі і на порозі не буде. Внучку любить і хоче бачити? А не треба було такого творити!

Подасть Женя на розлучення? Та будь ласка, якось проживу. Я взагалі не очікувала, що він маму підтримає і її бік прийме. Що це за родина?

Ми з чоловіком Євгеном і донечкою живемо у Франківську. Одружилися ми 7 років тому, а ось дитинку нам неба подарувало лиш минулого року. Назвали донечку на часть моєї прабабусі Василинкою. У нас своя квартира, яку ми купили вже в шлюбі.

В моєму ж місті живуть мої батьки і старша сестра, а ось свекруха вийшла вдруге заміж і переїхала в іншу область, приїздить лиш інколи.

Рік пролетів швидко, і ось настав час відсвяткувати нашому сонечку перший ювілей. Вирішили посидіти тільки найріднішими і дуже скромно. Запросили само собою маму Жені з чоловіком, але вона сказала, що приїде сама.

Отже, як я вже сказала свекруха живе в іншій області і приїхала до нас на рік Василинці, на гостину на кілька днів. Ще з гостей були куми з родинами, мої батьки і сестра з чоловіком і дитиною. Мама й сестра все мені допомогли приготувати.

Все вийшло смачно і затишно, посиділи чудово в цілому. І все б добре, якби не підняли одну тему. Мама Жені в якийсь момент, тримаючи Василинку на руках, запитала, чи будемо ми повністю стригти дитину, мовляв, рік же.

Коли в неділю за столом зайшла про це мова, я чітко озвучила свою думку і сказала, що ми цього робити не будемо. Що це якісь пережитки минулого, у Василинки чудові світлі кучерики і ми вже робимо їй маленькі хвостики. На тому розмова й закінчилася.

А вчора, оскільки у нас була мама чоловіка і сама запропонувала кілька годин побути з онучкою, я поїхала у справах, які давно відкладала: вирішити питання з деякими довідками, скупитися. Женя був на роботі.

Та коли я повернулася з супермаркету, то донечку свою просто не впізнала! Свекруха, поки мене не було, подвезла Василинку у найближчу перукарню біля нашого будинку і їй там на прохання бабусі зробили стрижку під повний “нулик”. Уявляєте?

Не буду описувати, що у нас вчора вдома було. Я вчора так і сказала ввічливо мамі чоловіка і чоловіку, коли повернувся, також, що її більше в нашій оселі і на порозі не буде. Внучку любить і хоче бачити? А не треба було такого творити!

Подасть Женя на розлучення? Та будь ласка, якось проживу. Я взагалі не очікувала, що він маму підтримає і її бік прийме. Що це за родина? А сталося саме так – Женя зайняв позицію мами і сказав, що у них так прийнято в родині і нічого такого сталося – волоссячко у Василинки швидко відросте.

Але ж справа не тільки в волоссі дитини. Справа тут перш за все в неповазі до мене! Я ж чітко озвучила свою думку, це моя дитина. То навіщо мама чоловіка так вчинила? Що це їй дало крім того, що вона назавжди зіпсувала зі мною стосунки?

Женя просить, щоб я вибачила його маму. А я цього робити не збираюся. А у вас яка думка?

Джерело