Я дружина старшого сина Тамари Романівни. Разом з Ігорем ми вже 15 років. І все життя я не така для свекрухи. Не така розумна, красива, не так одягаюся,  не так виховую дитину. Ну звичайно нічого не роблю.

У молодшого сина свекрухи – вже друга дружина. Йому зараз 40, дружині – 20 і звичайно вона, як і перша його дружина, яка від нього пішла до іншого, –  дуже розумна і красуня. Їсти не готує, бо не вміє, зате дуже активна і спортивна, заробляє добре.

А Тамара Романівна – на хвилиночку! – у нас живе в свої приїзди, я готую на всіх, вона нічого не робить, ходить в театри і насіння лускає.

Коли іноді свекруха робить чай або каву робить собі і сину – у мене навіть не питає, чи хотіла б я також. І вона знає, що мені це не приємно, я їй прямо говорила про це. Але це на Тамару Романівну ніяк не вплинуло.

Зате у молодшого сина, коли до них приходить, вона готує все сама, хоча готувати не любить. Як я вже сказала, невістка там не готує взагалі.

А ще Тамара Романівна всім родичам і знайомим ходить і розповідає, яка у неї хороша невістка молодшого сина, і як не пощастило старшому.

Я так від неї втомилася, щиро вам кажу. Мама Ігоря приїжджає на 1-2 тижні кілька разів на рік, і в моїй сім’ї починається якийсь апокаліпсис.

Зараз чоловік вирішив її перевезти в наше місто взагалі жити. Ігор каже, що це його мати, вона така як є, але ми її не поміняємо, а піклуватися треба. І на першому місці у нього мати, а потім я і діти.

Я не розумію, чому я мушу змиритися і допомагати їй, якщо вона ні дня мені не допомагала ні з дітьми, ні взагалі, тільки робила моє життя складнішим?

Що можна зробити? Чи я не права? Всім дякую за поради!

Джерело