Я зайшла зробити собі чай, а свекруха натиснула на кнопку виклику. – Ой, Валю, як здоров’ячко? Що поробляєш? Огірки консервуєш? Ааа, діти сильно люблять за твоїм рецептом! Ну так, так, діти гарно виховані, і розуміють, що прийде зима і треба буде щось їсти. Ну твоя доця молодець. Цінує працю старших. Ой, ні-ні, Валю, в мене не так невістка вихована. Я не знаю, може в свахи так завжди було, що купляли взимку і гроші тратили, і моя така ж. Сама не робить і мені не дозволяє. – Ви знаєте, я вже те приготування чаю так розтягувала, бо хотілось мені ще щось про себе цікавенького почути

Ми живемо на орендованій квартирі, тому з тими закрутками нема як возитися. Але свекрусі не завадило пів кладової банками закласти.

– Ну як без огірків в зиму? А без помідорів?

Під шумок законсервувались і якісь перці і баклажани і варення з малини вже стоїть три банки.

Вже коли я “гавкнула” вона втихомирилась трохи з тими закрутками.

Я не дуже люблю цю справу. В супермаркеті всю зиму продаються різні салати, зелень, овочі, бери не хочу. Робити ті закрутки, щоб було? Я цього не розумію, чесно…

Але недавно, буквально вчора, сидить вона на кухні з телефоном в руках. Я зайшла зробити собі чай, а вона натиснула на кнопку виклику.

– Ой, Валю, як здоров’ячко? Що поробляєш? Огірки консервуєш? Ааа, діти сильно люблять за твоїм рецептом! Ну так, так, діти гарно виховані, і розуміють, що прийде зима і треба буде щось їсти.

Ну твоя доця гарно вихована. Вона в тебе молодець. Цінує працю старших. Ой, ні-ні, Валю, в мене не так невістка вихована. Я не знаю, може в свахи так завжди було, що купляли взимку і гроші тратили, і моя така ж. Сама не робить і мені не дозволяє.

Ви знаєте, я вже те приготування чаю так розтягувала, бо хотілось мені ще щось про себе цікавенького почути.

Але куди нам на тій орендованій, з невеличкою кладовою, ще ту консервацію?

Ми сьогодні в цій квартирі, а завтра в іншій. Ну не будемо ми ж з нею носитися, як бідний з торбою.

Я не знаю, то тільки моя свекруха на тій консервації зациклена? Чи то всі такі? Моя мама все життя в місті прожила, вона нею справді ніколи не займалася.

Але незважаючи ні нащо, на всі свята в неї готувалося Олів’є, де присутні квашені огірочки. Але хіба це в наш час проблема? Та на кожному кроці бабусі продають все що хочеш, ну чи в магазині.

Може й справді, як каже свекруха, в мене це не “привито”?

Хтось на цьому розуміється? Скільки консервуєте і що саме?

Джерело