Літо, спека. Щоб не витрачатися на напої, сама роблю чай. Чорний або зелений із різними добавками: з лимоном, з яблуком, з листям м’яти.

Зазвичай, ставлю літри три-чотири. Мені, чоловікові, та доньці цього вистачає. А нещодавно до нас приєдналася п’явка!

У нас своя квартира, за яку ми сплачуємо іпотеку. Платити ще довго, двадцять років. Постаріти встигнемо!

У чоловіка є сестра, і вона мешкає в нас останній місяць. Проживає під приводом пошуку квартири, оскільки її орендар вирішив продавати житло.

Чоловік упустив сестру без моєї згоди. Ми з нею не спілкуємось взагалі ніяк. Вона мені не подобається, я їй не подобаюсь теж.

Якось ми відзначали день народження чоловіка, вона випила зайвого, і почала мене принижувати стосовно подарунка, який я подарувала чоловіку.

Я відповіла, слово за слово, а вона руки почала простягати. Не пишаюся, свою участь виправдовую тим, що просто боронилася.

Вона потім вибачилася, на кшталт, сама не зрозуміла, як так вийшло. Але стосунки не налагодилися.

Коли чоловік привів сестру, я обурилася. Але він сказав, що вона дала гроші. Цими грошима чоловік сплатив щомісячний платіж. Ще він заявив, що не залишить сестру на вулиці, і це його обов’язок їй допомогти.

Я не можу сказати, що його сестра лінива. Вона прибирається, готує їжу на всіх, грається з нашою донькою. Але вона мене дратує своєю присутністю.

Кому сподобається, якщо нехай навіть на якийсь час у квартирі оселиться неприємна людина?

Вона повадилася сьорбати мій холодний чай, і брати його на роботу. Вона вважає, що якщо купує продукти, то має право безперешкодно брати в холодильнику все, що їй хочеться.

З’їжджати вона не поспішає. За місяць вона лише одного разу їздила на перегляд квартири. Їй не сподобалася, і вона почала казати, що більше нічого нормального не трапляється.

Чоловіку начхати на моє невдоволення. Я в декреті, то він каже, що якщо мені не подобається компанія його сестри, то я можу вийти на роботу, віддавши дитину в приватний садок.

І якщо він поки нас годує, то це його справа, де брати додаткові гроші. Моя думка його не стосується.

Чоловік і раніше зачіпав мене фінансами, щойно роботодавець перестав виплачувати мені гроші. Сестра, дивлячись на ставлення чоловіка до мене, теж вважає мене порожнім місцем.

Вона нахабно дивиться на мене, дістає чай і каже:
– Ще зробиш! Все одно вдома сидиш, зайнятися нема чим!

Я їй пригрозила, що куплю проносне, і підсиплю в одну з пляшок, вона заявила, що прапор мені в руки, раз начхати на те, що дочка може попити чай із проносним.

Тоді я взагалі перестала робити чай на всіх, та залишати його у відкритому доступі.

В’ївся чоловік. Йому вечорами та перед сном холодний чай подавай. Начхати, хто його ще п’є, каже, що мені води шкода, а мова не про сторонню людину.

У нас із чоловіком сильні конфлікти останнім часом. Присутність сестри все посилює. Я розумію, що справа навіть не в чаї, просто я зачепилася саме за неї.

Справа в чоловікові, у його неповазі. Якби йому хоч трохи була важлива я, то він би не запросив сестру. Я боюся, що вона не з’їде. Боюся, що зрештою, вона залишиться, а мені й доньці доведеться піти.

Мені є куди йти – до мами. У чоловіка та сестри теж є мати, але вона веде асоціальний спосіб життя, вони з нею не спілкуються. Тому сестра й не може проживати у матері.

Мені б радіти допомозі по дому, допомозі з дитиною, але я не можу. Мені важко. Настрій жахливий, депресія. З чоловіком говорю, він від мене відмахується.

Каже, що його сестра знайде житло і з’їде, а доки не знайшла, вона наша гостя, і я повинна ставитись до неї відповідно.

Я боюся залишитись одна з донькою. Боюся, що мій шлюб тріщить по швах. Мені здається, чоловік має рацію, і треба вийти на роботу.

У мене з’являться свої гроші, я знову відчую себе впевненіше. Якщо вижити сестру у мене не вийде, то хоч менше її бачитиму. Вона працює по п’ять годин на день, решту часу стирчить вдома. А я бачити її не можу! Як бути, підкажіть?

КІНЕЦЬ.