Одружився син невдало – Аліна зовсім не вміє готувати, а головне і вчитися не хоче. Живуть на доставках, у холодильнику порожньо. Син каже, що його все влаштовує. Але ж він дорослий, а як діти підуть?

Вже два роки син одружений, а я ніяк не можу зрозуміти, як вони живуть. Аліна зовсім не вміє готувати. Дожила дівчина до двадцяти п’яти років, а на кухні бутерброд максимум зварганити може. Куди це годиться?

Я спершу думала, що не пощастило дівчинці, росла з батьком, він і не вчив. Але сват чудовий кулінар, а дочку не навчив. Запитувала, як так, а він руками розводить, каже, що ніколи тяги до приготування в неї не було, ось він і не вчив.

Приходиш до них у гості, а там усе покупне, із коробочок. На доставках живуть. Ні, я розумію, що іноді ліньки готувати, можна замовити щось, але не щодня. Вдома теж у себе нікого не збирають у свята, кажуть, що краще в ресторан якийсь зібратися, ніж цілий день готувати, а потім усю ніч мити.

Півроку я спочатку потерпіла, потім вирішила сама невістку навчити хоч чогось. Якщо їй себе не шкода, то мені сина та майбутніх онуків дуже шкода, для нормального харчування і суп потрібен, і каші, а не всяка нісенітниця з доставок. Запросила їх до себе, син там батька допомагав, а я Аліну на кухню закликала.

Видала фартух, посадила різати овочі, все пояснюю, розповідаю, показую, питаю, чи запам’ятала. Вона на мене очі піднімає та каже, що навіть не намагалася запам’ятовувати. Мовляв, навіщо це взагалі потрібне. А як ти, говорю, вчитися будеш? Вона мені така “а я не збираюся нічого вчитися, я думала вам допомогти потрібно”. Зняла фартух і вийшла.

Син мене потім ще й прочитав, що я до його дружини докопуюсь. Одружився б з нормальною, не докопувалася. Але син погрожував, що взагалі перестане до нас ходити.

– Відчепись від Аліни, не любить вона готувати, не хоче. Я з нею живу, а не ти, мене ж все влаштовує, – відчитав мене син.

Влаштовує його все, як же! До мене в гості приходить, так їсть, що аж за вухами тріщить, не відтягнеш. Звичайно, вдома тільки в коробочках їжа, а там все одно не так смачно.

Я на новий рік Аліні подарувала сертифікат на кулінарні курси. Думаю, не хоче в мене вчитися, нехай учиться у майстрів. Так вона його батькові своєму подарувала. А я знову з сином посварилася. Знову він зі своїм “не лізь, мене все влаштовує”.

Плюнула б та відстала б я від них, але зараз Аліна вагітна. Це означає, що незабаром з’явиться дитина. Гаразд, поки малюк, то молоко та суміші, це готувати не треба. Але ж дитина зростатиме. А їсти він що буде? Як і батьки, їду зі коробочок, бо мама готувати не любить. Мало що хто не любить, у дорослому житті є слово “треба”.

– Ну от раз так за онука переживаєш, то вдаватимешся і годуватимеш його різносолами, – відповідає син. Все хіханьки та хаханьки йому.

Це я ще подивлюся, як він заговорить, коли Аліна в декрет піде. На всі ці доставки йде прорва грошей набагато більше, ніж якщо вдома готувати, я спеціально підраховувала. А тут дружина у декреті, на дитину потрібні гроші, а вони зі своєю готовою їжею кінці з кінцями не зведуть. Подивимося, що тоді син скаже, чи влаштовує його все чи ні.

Поки він переконує, що якщо вже дуже потрібно, то сам до плити встане, всі рецепти є в інтернеті, а він не такий і безрукий. Так, буде і гроші заробляти, і продукти купувати, і готувати сам. Навіщо одружився взагалі? Один він жив так само, тільки харчувався домашньою їжею.

Я не розумію, як можна не хотіти порадувати домашніх чимось смачненьким. Це ж таке задоволення, коли твої близькі з апетитом уплітають те, що ти приготувала. Кожна жінка має вміти готувати, я вважаю. Можна не любити це заняття і не готувати якісь складносурядні страви, але найпростіші потрібно.

КІНЕЦЬ.