Сина мені подарувала інша жінка, — зізнався чоловік

— Не потрібна мені дитина! — кричав Єгор. — Ніно, у нас немає грошей, щоб її виховувати! Я не хотів, щоб ти знала правду, беріг тебе, як міг… Але ти сама мене змусила зізнатися, — сказав він і продовжив. 

— У мене є син від іншої жінки, йому скоро виповниться рік. Двох дітей я просто не зможу запеспечувати! Оціни моє благородство, я навіть заради дитини тебе не кинув.

Ніна відчайдушно хотіла стати матір’ю. Мрія вже давно трансформувалася в якусь нав’язливу ідею. 

Заміж вона вийшла десять років тому, і всі ці роки впевненно йшла до своєї мети. Єгор же втомився. 

Йому набридли нескінченні візити лікарнями, скиглення дружини, її незадоволений вираз обличчя. З Єгором у Ніни останнім часом псувалися стосунки саме з цієї причини:

— Коханий, ну давай якісь інші варіанти розглянемо? — умовляла чоловіка Ніна. — Можна ж із дитячого будинка дитину взяти. Можна спробувати ще раз на ту процедуру записатися. Ще раз спробувати!

— Ніно, ми з тобою все це вже проходили, — злився Єгор. — Чотири роки тому скільки грошей ми на цю процедуру витратили? Тобі нагадати? Майже чверть мільйона гривень! 

— Усі заощадження полетіли, у всього міста в борг набрали! Три спроби поспіль — і всі невдалі! Напевно, нам просто потрібно змиритися з тим, що батьками ми ніколи не станемо. Ну не обов’язково ж у сім’ї має бути дитина? Люди живуть і для себе!

Ніна з доводами чоловіка миритися не хотіла, вона продовжувала боротися за своє право відчути радість материнства. Ніна прискіпливо виконувала всі рекомендації лікарів: сиділа на дієтах, правильно харчувалася, позбулася всіх шкідливих звичок. 

Єгора це злило — чоловік вважав, що дружина збожеволіла:

— З тобою навіть поговорити нема про що! — лаявся чоловік. — Робиш одне й те саме. Скільки можна? Ніно, шість років нашого життя ми витратили на те, щоб планувати дитину. У нас цього не вийшло, тому змирися! 

Обстеження проходили, напевно, разів десять, а вердикт один: обоє здорові! Значить, просто не судилося!

— Бути такого не може, — відповіла Ніна. — Просто ще час не настав. Я впевнена, що ми, Єгоре, обов’язково рано чи пізно станемо батьками!

Багато грошей у сім’ї не було. Єгор працював у торгівлі, а Ніна працювала вчителькою, жили від зарплати до зарплати. 

Кілька років тому чоловік пішов на поводу у дружини і вліз у борги. Гроші довелося брати і в знайомих, і в банку. Коли всі три спроби провалилися, Єгор влаштував дружині скандал:

— Ось навіщо все це було потрібно? Я теж хороший, повівся на твої вигадки, і тепер величезну суму винен! Як я виплачу цей борг із зарплатою в двадцять тисяч?

Ніна почувалася винною — вона намагалася заспокоїти чоловіка:

— Нічого, Єгоре, якось впораємось. Що ці гроші? Мене більше засмучує той факт, що матір’ю я так і не стала… Ну нічого, все буде добре! Розрахуємося з боргами і знову спробуємо!

Рік тому Ніна почула від подруги цікаву історію:

— Моя колега, як і ти, довгий час не могла мати дітей. Що тільки не робила: і за кордон їздила, і до шарлатанів усяких ходила, і молилася. Нічого не допомагало! 

— Потім плюнула на всю цю справу, з чоловіком посварилася, на розлучення подала і поїхала в санаторій. А там, виявляється, лікують якоюсь гряззюкою — весь низ обкладають, і лежиш ти півгодини. Десять процедур пройшла, повернулася, чоловік умовив дати другий шанс їхнім стосункам. І уявляєш, через три місяці повідомила, що чекає дитину! От диво, не інакше!

Ніна зацікавилася:

— А де цей санаторій розташований?

— Я не знаю. Але, якщо потрібно, запитаю, — пообіцяла подруга.

Ніна вчепилася за цю ідею. Чоловікові вона оголосила:

— Єгоре, мені потрібно поїхати на десять днів.

— Куди? — поцікавився чоловік. — Що ти знову придумала?

— Хочу відпочити, — збрехала Ніна. — Щось останнім часом я зовсім себе втратила. Думки привести до ладу потрібно.

— Ну їдь, — байдуже погодився Єгор. — Куди поїдеш?

— Та в санаторій, подруга порадила. Каже там відпочинок недорогий, а послуги надають якісно.

Ніна поїхала, Єгор теж вирішив трохи розвіятися. Спочатку чоловік зустрівся з друзями і вони великою компанією попрямували до бару, потім на запрошення приятеля поїхав до клубу. 

Там він і познайомився з Настею. Не можна сказати, що двадцятирічна дівчина привабила дорослого, сорокарічного чоловіка своїм інтелектом або красою. 

Настя була звичайною, такою, як усі. Просто молода, легка на підйом, безтурботна, але співчутлива. Єгор, за вечір добряче набравшись, вилив їй душу.

Настя поспівчувала:

— Дурна в тебе дружина, ось що я тобі скажу! Ну якщо не виходять у вас діти, значить, не потрібно з цим поспішати. 

А раптом у вас узагалі… як це… несумісність! У моєї сестри старшої так було. Вона з чоловіком жила, дітей не було, потім розлучилася, за іншого вийшла і через рік двійнята з’явилися. Ти сам-то дітей хочеш?

— Не знаю, — чесно зізнався Єгор. — Раніше мріяв, а зараз начебто звик до думки, що батьком ніколи не стану. 

Дружина тільки з цього приводу нерви мені тріпає. Заплутався я, Настя!

Весь час, що Ніна була відсутня, Єгор провів із новою знайомою.  Докорів сумління з цього приводу чоловік не відчував, вважав, що дружина сама в усьому винна. 

Якби поводилася нормально, не псувала б йому щодня настрій своїм ниттям про немовля, то він би навіть і не подивився б у бік іншої жінки.

Після повернення дружини Єгор Настю не кинув, продовжив із нею зустрічатися. Її звістка про те, що вона чекає дитину стала для чоловіка справжньою несподіванкою.

Коли Настя зателефонувала і повідомила Єгору «радісну» новину, той тут же помчав за добре знайомою адресою. Ситуацію обговорювали довго, все ніяк не могли знайти правильний вихід:

— Якщо він тобі не потрібен, то я на прийом до лікаря запишуся, — говорила Настя. — Одна виховувати його не буду!

— Від дружини я не піду, — відразу попередив Єгор. — Ми з Ніною давно разом, багато чого пережили. Нехай кохання вже такого сильного між нами немає, ми все одно одне для одного найближчі люди. 

Якщо вирішиш залишити дитину, я буду радий. Усім її забезпечу. Обіцяю, ви не будете потребувати! Але жити з тобою не зможу.

Настя після довгих роздумів усе ж вирішила залишити дитину, і через сім місяців Єгор став батьком. Хлопчика назвали Олегом.

Друге життя Єгору ретельно приховувати не доводилося. Ніна була, як завжди, зайнята собою і своїм здоров’ям. 

Малюк зростав, і з кожним днем Єгор любив його все сильніше і сильніше. З Насті несподівано вийшла чудова мати — вона кинула гулянки, перестала спілкуватися з подругами і всю себе присвятила синові. 

У маленькій однокімнатній квартирі, яку Єгор знімав для своєї другої сім’ї, він відпочивав душею. Все частіше чоловік став ловити себе на думці, що йому не хочеться повертатися додому.

Моталася в санаторій Ніна двічі на рік — так їй порадив фахівець, який і проводив грязьові обгортання. Єгор відсвяткував рік сина, а потім дізнався, що його законна дружина — чекає дитину. 

Ось тут-то чоловік зрозумів, що сам себе загнав у кут. У нього вже є один улюблений син, і іншого йому не треба. Та й з утриманням двох дітей Єгор би точно не впорався — левова частка його доходу йшла в другу сім’ю.

Ніна бігла додому. У руці вона стискала прозору папку з документами, всередині якої лежало підтвердження того, що в неї зародилося нове життя — перший знімок УЗД. Жінка плакала від щастя: нарешті вона змогла! Нарешті її мрія збулася!

Єгор на новину про те, що стане батьком, відреагував якось похмуро:

— Знаєш, Ніно, напевно, вже пізно… — сказав чоловік. — Я не готовий.

— Як це — не готовий? — здивувалася Ніна. — Єгоре, ти що таке кажеш?! Ми стільки років прагнули, ми стільки сил і грошей витратили на те, щоб стати батьками! А тепер ти не готовий?

— Так, саме так! — відповів Єгор. — Не хочу я дітей! Ніно, давай ти просто підеш і позбудешся цієї проблеми? Будемо жити, як жили. Нам що, удвох погано?

У Ніни запаморочилося в голові. Такої реакції від чоловіка вона не очікувала. З жінкою трапилася істерика, вони з Єгором посварилися і той несподівано повідомив:

— Є в мене вже дитина, зрозуміло?! Син, рік йому нещодавно виповнився! Інших дітей мені не треба.

— Як син? — Ніна навіть плакати перестала. — Звідки?

— Звідти, — відповів Єгор. — Менше треба було по санаторіях вештатися! Загалом, у мене інша сім’я вже два роки, там росте дитина, Олег. 

Я люблю його більше за життя, ніколи від нього не відмовлюся. Ніно, друга дитина мені не потрібна, забезпечувати мені її нічим! 

Якщо хочеш зберегти сім’ю, то виконай мої умови. З матір’ю Олега ми ніколи разом не будемо, вона про це знала від початку. Із тобою залишуся.

Ніна кілька днів обмірковувала ситуацію, що склалася. Єгора вона кохала, але й відмовитися від своєї мрії не могла. 

Розлучення все ж відбулося, Ніна чоловіка відпустила, доньку вирішила виховувати одна. Єгор про існування Мілани знає, але спілкуватися і допомагати доньці фінансово не поспішає. Ніна на колишнього чоловіка ображена, тому на аліменти не подає — вона сама з усім впорається.

КІНЕЦЬ.