Коли я одружився з Оленою, то зовсім не міг уявити, що в мене буде жахлива теща. Спочатку була такою милою кульбабою до весілля, а я й розслабився.

Думав уже все схоплено і будемо дружити з Наталією Олександрівною. Але, як видно, не тут то було.

Не встигли ми одружитися та приїхати з медового місяця, як почалося!

Житла поки що свого у нас не було, вирішили з дружиною пожити у її мами у квартирі, вона в неї була величезна, але пустувала. Є у моєї дружини ще молодша сестра, яка теж незабаром вийде заміж, та вона живе у нареченого.

Так ось, почалося все з того, що теща почала ставити мені в приклад Андрія, нареченого молодшої доньки Насті. Ось він розумний і грошей заробити може, і вже на квартиру заробити встиг, хоч і молодший за мене набагато.

Прям не чоловік, а чисте золото. Я тепер у тещі весь такий і сякий, працювати не вмію, за собою прати та прибирати теж. Хоча роблю все, як мені дружина каже, намагаюся її не засмучувати.

На двох роботах працюю, щоб швидше квартиру купити, вже майже всю суму зібрали, залишилося зовсім небагато. Звичайно, приходжу додому пізно, дуже втомлююся.

І тут мені від тещі прилітає! Вона каже, що я, мабуть, десь із мужиками пив, або з дівчатами прохолоджувався. Найприкріше, що дружина про мене все знає, але проти своєї мами не йде, й за мене не заступається перед тещею.

Прям чекаю, що з обох боків пиляти мене скоро почнуть. Нещодавно почався  дачний сезон, так теща, як збожеволіла зі своєю дачею. Відвези її туди, привези назад, розсаду купи, город перекопай.

А в мене робота, я може й радий допомогти, але не встигаю. У мене зараз на першому місці купівля квартири.

Делікатно відмовляю тещі, а вона чи зовсім нічого не розуміє, чи відмовляється розуміти:

– Наталю Олександрівно, сьогодні я допізна на роботі, яка дача?

Нехай вам Олена допоможе, вона лише до шістнадцятої на роботі. Ви ж знаєте, що я намагаюсь швидше на квартиру заробити. Як зароблю, так одразу вам допомагати на дачі почну.

– Ну, ти й ледар! Нічого, крім своєї роботи не робиш, і рідній тещі допомогти навіть не можеш.

Хто потім вас узимку годуватиме, якщо не я зі своїм городом. Як валізи тягнути, так усі тут як тут, а як допомогти, так дулю з маком.

– Я все чудово розумію, але й ви мене зрозумійте. Я зараз тільки для вашої дочки й намагаюся все робити, щоб вона могла стати господаркою у своєму домі.

– Нема чого з тобою розмовляти. Якщо не хочеш на дачі допомагати, то вимітайтеся обидва з моєї квартири. Мій зять Андрій вже точно мені не відмовить, такий добрий хлопчик. Скоріше б вони побралися з Настею.

Для мене ці слова були дуже образливі! Але вони мені дали ляпаса під зад, і я вирішив більше не тягнути. Цього ж дня я пішов до своїх батьків, та позичив грошей, яких нам не вистачало для купівлі квартири.

Нарешті ми придбали квартиру, про яку з дружиною давно мріяли. Дякую тещі, що підштовхнула. Наступного ж дня ми перевезли речі, та в’їхали до власного житла.

З тещею я тепер спілкуюся лише у разі потреби. Харчі в тещі принципово більше ніколи не беремо, хоч як не вмовляє. Нехай Андрій з Настею їдять, вони ж гарні, а я такий – сякий! Переживу!

КІНЕЦЬ.