Батьки завжди дарували «потрібні» подарунки. Виросла із зимових черевиків – «Дідусь Мороз на Новий рік подарував нові», і так далі. Коли ми познайомилися з майбутнім чоловіком, він запитав, що я хочу на день народження. Я без особливої ​​надії розповіла.

Настає цей день і  – я в такому подиві, не передати! Бо Микита подарував те, що я просила! Виявляється, так можна було! Ми вже давно одружені. Коли він запитує, що я хочу на те чи інше свято, а я відповідаю за інерцією щось на кшталт: «Пилосос», він каже:

– Пилосос я куплю. На день народження ти що хочеш?

Це дуже мило, приємно та зворушливо.

На роботі був завал, грошей немає, з житлом проблема. Іду в сумних думках, на узбіччі кошеня лежить. Підібрала. Купа грошей, яких немає, знадобилася на лікування. І ви знаєте, збіг чи ні, але якось все швидко налагодилося у всіх сферах.

Я подумала, що це всесвіт перевіряв мене. А кіт, до речі, чудовий виявився. Щодня дивуюся, як можна було знайти найкращого у світі кота.

На касі бабуся-пенсіонерка, яка проходила повз мене, дала мені дрібні монети, поки я свої в сумці відкопувала. Мені було так незручно, адже я молода і добре заробляю, тому я намагалася повернути монети бабусі. Але вона не взяла, а лише відповіла: «Та що ти? Потрібно робити добро». Відчуваю себе залученою до низки добра, і здається, що скоро моя черга!

Декілька років тому йшла в метро і на ходу одягала пальто. Оскільки в руках ще були якісь сумки, довго не могла потрапити рукою до другого рукава. Яке ж було моє здивування, коли незнайомий хлопець, який проходив повз, раптом зупинився, допоміг мені з пальто, усміхнувся і просто пішов далі. Так мило, що й у наш суєтний час хтось незнайомий дбає про тебе. Досі іноді згадую.

Сіли ми з хлопцем у маршрутку. Чекаю, коли він сплатить, а він гаманець удома забув. І я також! Що робити? Додому не варіант повертатися, оскільки запізнюємося. Дівчина, що сиділа навпроти нас, дістає гаманець і каже:

«Я вас розумію, була в такій ситуації, я за вас заплачу». Ми були готові провалитися крізь землю! Почали говорити, що не потрібно, але вона не звернула уваги і сплатила. Велике їй спасибі! Є ще хороші люди.

Проходжу повз стоматологію, на землі лежать гроші – 1 тисяча гривень. Перша думка, що це подарунок долі, хоч зараз грошей гостро не потребую. Потім думаю – прикро тому, хто втратив.

Взяла я гроші і пішла в стоматологію, адже явно хтось із клієнтів профукав. Так мене назвали ангелом, побажали купу всього і сказали, що пишаються, що такі люди ще лишилися. Сподіваюся, гроші знайдуть свого справжнього господаря.

Коли моя дочка була маленькою, вона побачила у магазині ляльку. Я не мав грошей на іграшку. Одна покупниця почула нашу розмову і дала мені 100 гривень. Моя дочка все ще пам’ятає про це через 20 років. Нещодавно я був у тому самому магазині, і маленька дівчинка попросила у своєї мами іграшку, а мама сказала, що не має грошей. Я дав їм 1000 гривень.

Якось у школі, під час чергування у їдальні, знайшла золотий браслет. Сказала про це головній куховарці. Та запевнила, що обов’язково знайдуть того, хто загубив, що я молодець і так далі.

Але наступного разу, коли я її запитала, чи знайшовся господар, вона вдала, що ніякого браслета їй не віддавала. Схоже, вона собі його привласнила.

Мама поставила перед татом тарілку з дуже підгорілою картоплею. Я затамувала подих, чекаючи, що скаже тато. Але він незворушно з’їв усе. Пізніше я почула, як мама вибачається. А він: «Люба, мені все сподобалося».

Потім я запитала, чи він правду сказав. І тут тато відповів: «У твоєї мами був важкий день. Вона дуже втомилася. А підгоріла їжа, – така дрібниця. Запам’ятай: ми маємо підтримувати тих, кого любимо».

Чоловік у діловому костюмі вручив мені парасольку під зливою і не прийняв відмови. Сам він промок. Через кілька тижнів, коли теж почався дощ, я віддала парасольку якійсь дівчинці. Такий ось кругообіг парасольок у природі.

Згадала лайфхак від матусі. Коли мені снився жах чи я довго не могла заснути, вона завжди казала: «Переверни подушку, і більше поганих снів не насниться».

Мамочко, дякую, досі користуюся, ти мене позбавила поганих снів! Щоразу допомагає перевернута подушка, і сину своєму говоритиму так само, як тільки подорослішає трохи.

Сусіди попросили позичити буса. А я з жалем відповіла, що у мене погані шини і це не безпечно. Сусід знову зателефонував наступного дня і сказав, що купує нові шини для себе, а я можу взяти його старі. Дав адресу шиномонтажу.

Приїхала, а мені поставили нові шини! А де ж старі? Власник шиномонтажу зізнався, що старих шин не було, мій сусід просто вирішив мені допомогти.

Пішов у студентську їдальню. Там сиділа дуже красива, але сумна дівчина. Не зміг утриматись і підсів познайомитися. На моє запитання, чи не проти вона знайомства, дівчина трохи помовчала, а потім видала:

«Я не проти, але за умови, що ти купиш мені курячу котлету. Я витратила всі гроші, але не наїлася». І скромно дивиться на мене. Зустрічаємось вже 3 роки. Котлету я, звісно, ​​купив.

Було це понад десять років тому. Їхала трасою. Побачила, як два хлопці голосують на дорозі, поряд їхня машина. А була рання весна: холодно, сльота. Зупинилась. Виявилося, бензин у них закінчився, до найближчої заправки кілометрів точно п’ятнадцять.

Попросили відбуксирувати їхню машину. Я не проти, але водійського стажу на той момент кіт наплакав. Чесно сказала, що навіть не знаю, куди треба чіпляти трос.

Ну нічого, причепили, дотягла я їхнє авто до заправки. Хлопці тоді сказали: «Вас до Червоної книги треба занести: півтори години голосували, ніхто не зупинився».

Щовечора перед сном я кладу свою доньку спати, і ми разом читаємо книжку. Це наш маленький ритуал, який я дуже ціную. Якось вона сказала мені: “Мамо, ти мій герой”. Я посміхнулася і спитала, чому вона так думає.

Дочка відповіла: “Бо ти завжди тут, навіть коли я боюся”. У цей момент я зрозуміла, що мої любов і підтримка дійсно значать для неї більше, ніж я могла уявити. Бути матір’ю – це не лише про великі досягнення, а й про маленькі перемоги щодня.

Всім гарного дня і настрою! Сподіваємося, ці добрі історії трохи підтримають вас і надихнуть! Діліться ними і розповідайте в коментарях свої.

Джерело