Я повинна любити не своїх онуків? З якого дива? Ще й квартиру їм віддати! Женя сам мене попросив. Мене взагалі не влаштовує, що син зійшовся у свої 23 роки з 32-річною панянкою, та ще й офіційно одружився з нею!

У цієї Тетяни двоє дітей від першого шлюбу, хлопчик і дівчинка шести і трьох років. Жила вона на той момент на дитячі виплати і досить добрі аліментu, ніде не працювала, як і зараз.

Невістка відводила дітей до садка, а вдень вони з моїм сином зустрічалися. Я все це дізналася, коли мені женя радісно повідомив, що Тетянка вже при надії їхньою дитинкою і вони вирішили одружитися.

Для мене це було щось з чимось. Я була проти, але син все одно одружився, весілля вони не грали, просто пішли і розписалися, навіть нікого не запрошували на церемонію.

Я дуже була засмучена цією історією, навіть подругам спочатку нічого не говорила, щоб вони мене не засміяли. В однієї подруги син став бізнесменом, купує їй путівки до Туреччини. А у другої донька стала моделлю, десь фотографується, ходить по подіуму.

Тобто діти моїх подруг успішні, а мій ось так «вдало» влаштував своє життя. Коли подруги все ж дізналися, вони ніби підтримали мене, але я ж відчуваю, що вони хихикають за моєю спиною.

Та хочеш не хочеш, а потихеньку я почала звикати до статусу свекрухи. До невістки не причепишся, вона дуже спокійна, акуратна, стежить за дітьми та моїм сином – він завжди чистенький, нагодований.

Народився у них хлопчик Данилко, мій рідний онук, видно, що мати Тетяна гарна. Я почала їх запрошувати додому на свята, але її старші діти мені не подобаються, бігають і галасують, чіпають без дозволу мої речі, щось псують постійно.

Живуть вони, звичайно, в дуже печальних умовах – п’ятеро в кімнаті 24 квадратні метри. Все компактно, навіть кухонний куточок є, але санвузол спільний з сусідами. Важко, звісно.

І от кілька тижнів тому Женя мене почав просити помінятися місцями – вони у мою двокімнатну квартиру, а я у цю кімнату в гуртожитку.

Кажуть, що вони ні на що не претендують, Тетяна з дітьми буде прописана там, та й на роботу мені так само близько, гуртожиток зовсім поруч з нами. Можливо, я й погодилася б, якби старші діти були б моїми онуками, але вони чужі!

У мене в квартирі гарний ремонт, а на що ці двоє можуть перетворити мою квартиру! Син просто благає, а я не можу погодитися на це. Не хочу я чужих дітей у свою квартиру.

Мене не підтримують подруги, кажуть, що я не права. Але вони не мають нерідних онуків, що вони можуть зрозуміти. Жені важко трьох виховувати? Але ж він знав, на що йде. Нехай беруть кредит на квартиру і купують.

Хочу дізнатися погляд збоку, що думаєте? Чи я права? Чи дійсно черства і нечуйна? Поставте себе на моє місце для об’єктивності.

Джерело