– Галино, скільки разів я тобі казала, щоб ти не змушувала мого сина робити жіночу роботу? – каже мені якось свекруха.

Я глянула на неї здивованим поглядом:

– Жіночу – це яку?

– Ну ось, наприклад, я прийшла і застала як він посуд миє. А тепер ти його відправила сміття винести і список йому написала, що він в магазині має купити, – не вгаває свекруха.

– І що тут такого? Ми обоє їли, вчора я мила посуд, а сьогодні чоловік. Зараз, як бачите, я готую, тому Олега в магазин відправила. Тетяно Вікторівно, я і справді не розумію, про що ви, адже ми одна сім’я.

– Розумієш, Галинко, в сім’ї є чоловічі обов’язки і жіночі. Я з своїм чоловіком 30 років прожила, він у мене на кухню заходить лише щоб поїсти.

А про те, щоб він стояв біля плити чи мив посуд, то взагалі і мови не може бути. І сина свого я так ростила, завжди казала йому, що він – чоловік, і тарілки та каструлі – то не його клопіт.

Я дивилася на свекруху великими очима і не розуміла, про що вона каже. Ми з Олегом одружені майже два роки, живемо окремо, і весь цей час свекруха приходить до мене додому і намагається мене повчати.

То я не смачний борщ зварила, то не так білизну випрала, і я завжди мовчала, бо не хотіла псувати стосунки ні з нею, ні з чоловіком, але це вже занадто.

Я виросла в сім’ї, де тато спокійно міг приготувати для нас усіх вечерю, а потім ще за усіма помити посуд, і він при цьому ніколи не вважав, що робить не свою, не чоловічу, роботу.

Мама теж працювала, і нас двох з сестрою виховувала, тому часто приходила додому втомлена, і тоді батько допомагав. Для нашої родини це було нормально.

І ось я потрапляю в родину чоловіка і розумію, що є сім’ї з іншими правилами. Свекруха моя категорично проти того, щоб її син робив, як вона каже, жіночу роботу.

І якщо спочатку нашого сімейного життя Олег спокійно міг стати біля раковини і помити тарілку за собою, то зараз, під впливом своєї матері, він мені також заїкнусвя, що це не входить в його чоловічі обов’язки.

Мені тут вже стало цікаво:

– А що входить, Олеже, в твої чоловічі обов’язки? – питаю.

На якусь мить чоловік замнувся, і мами не було поряд, щоб підказала.

– Гроші заробляти і захищати тебе. А ще, цвях прибити, щось відремонтувати, – нарешті нагадав він собі, які види чоловічої роботи існують.

Тут я вже не витримала, і вирішила навести йому кілька аргументів.

– Гроші ми з тобою обоє заробляємо, і я приношу додому не менше, ніж ти, – кажу. – І від кого ти зібрався мене захищати? У нас що, леви по вулиці бігають як в печерні часи? А ремонтувати ти що зібрався? Ми живемо в новенькій квартирі з ідеальним ремонтом і новими меблями. Так що, Олег, поясни мені, про яку саме чоловічу роботу торочиш мені і ти, і твоя мама?

– То ти мені зараз докоряєш, що я нічого не заробляю, і прийшов до тебе на все готове? То така твоя любов? Якщо так, то я збираю речі і йду від тебе, – заявив Олег, а через кілька хвилин і справді пішов збирати валізи.

Тримати його я не стала, якщо вирішив, то нехай іде. Я теж не кінь, щоб все на собі тягти.

Мої батьки мені на весілля подарували двокімнатну квартиру в новобудові. Так що тут “чоловіча” робота з’явиться не скоро. Ні чоловік, ні його батьки не вклали сюди нічого.

Я не докоряю, але і нехтувати цим теж не можна. І що тут такого, якщо чоловік приготує щось простеньке на вечерю, а потім помиє за собою тарілку? У нас є посудомийка, але ми її вмикаємо, коли назбирається велика кількість посуду, а після вечері помити за собою одну тарілочку, як на мене, зовсім не складно.

Пішов чоловік до своєї мами, в те райське місце, де його не заставляють робити жіночу роботу. Але пробув там не довго, і вже через тиждень просився назад.

Каже, що все зрозумів, і якщо ми сім’я, то все маємо робити разом. І що свою маму він більше не буде слухати. Дай Бог.

А яка ваша думка? Хто з нас правий – я чи свекруха? І чи є у вас вдома поділ на чоловічу і жіночу роботу?

Джерело