Ось і провели в останню дорогу мою дорогу бабусю. Для нас з мамою це дуже сумна подія, бо бабуся була для нас дуже важливою людиною. Але це життя.

А от з чоловіком я тепер мабуть розлучуся, бо його поведінка і претензії просто не вкладаються в голові. Витратив він всю зарплату, мовляв! Коли ми грали весілля, бабуся нам дала дуже кругленьку суму, а тепер він їй зарплати пожалкував і щодня дорікає мені, що витратив свої гроші на непотрібну церемонію.

Розповім трохи здалеку. Два тижні тому полинула не небеса моя бабуся Віра Петрівна. Дуже гарна була жінка, добра, мудра, завжди спокійна.

Бабуся багато років відкладала свою пенсію, але пенсія була малесенька. Ми з мамою часто позичали в неї ці гроші на їжу та інші потреби до зарплати, а потім віддавали. Але іноді, коли були особливо важкі часи, могли і не віддати. Бабуся все розуміла.

Коли я виходила заміж, мій чоловік Олександр захотів дороге весілля. Мені не до душі була ця ідея, я хотіла, щоби все було скромно. Але він хотів похвалитися перед усіма своїми родичами.

Сашко тоді чекав, що йому скинеться грошима на весілля найближча рідня. Але цього не сталося. Вони займалися організацією весілля, а йому виставили рахунок. І він покірно заплатив, що міг. Але грошей не вистачало. І тоді нам дала велику суму моя бабуся. Звичайно, це були теж оті гроші, ви зрозуміли, які.

Ці гроші ми так і не повернули. Майже 5 років шлюбу ми з Сашком робили на ремонт, їздили на відпочинок, робили різні покупки, але не віддавали гроші бабусі.

Звичайно, це я винна, що не наполягла на поверненні цих грошей. Але спочатку я думала, що бабуся мені їх подарувала, а тільки недавно дізналася, що вона чекала, що ми їх повернемо, і ображалася, що ми цього не розуміємо.

Більше того, ми навіть неодноразово знову займали у бабусі, які вона встигла назбирати за роки нашого шлюбу. Ці гроші вже повертали.

І ось бабусі не стало. Якраз була ситуація, що ми їй були винні грошей. Організацією прощання займалася в основному моя мама, і того, що було відкладено у бабусі, не вистачило. Довелося моїй мамі докладати частину своєї пенсії, а Олександру – частину своєї зарплати. Я зараз у декреті, і своїх грошей у мене немає.

Були витрати на обід, на поїздки на на таксі, на походи в храми, щоб замовити різні служби. Звичайно, у нас були ще повсякденні витрати на життя, на дитину. На це пішла вся пенсія моєї мами і вся зарплата мого чоловіка. Мама встигла лише відкласти на комунальні.

Коли чоловік дізнався про ці гроші на комуналку, у нього склалося враження, що моя мама має якісь заощадження, про які вона не говорить. Вирішив, що всю його зарплату спустили на церемонію прощання з бабусею, а свою пенсію, мабуть, мати витратила не всю, раз навіть відклала гроші.

Вчора між нами з Сашком сталася суперечка, під час якої він поділився своїми здогадками про таємні заощадження моєї мами. Відверто пожалів зарплати. Я слухала його і не вірила вухам! Минуло якихось 14 днів, як не стало дорогої для мене людини, чоловікові байдуже! Він тільки про свої гроші пам’ятає!

Я намагалася переконати його, що немає у моєї мами жодних заощаджень, що все чесно. Але він не вірить. Мене вразили його слова про витрати. Церемонія була дуже дешева насправді.

Моя бабуся так добре ставилася до мого чоловіка! Якби вона знала, що він їй грошей для неї пожаліє, гадаю, вона була б дуже засмучена.

Я нагадала чоловікові про борг за весілля, і який так і не повернули. Сказала, що якби повернули той борг, то бабусі зараз вистачило б своїх грошей, і не довелося б витрачати зарплату чоловіка. Нехай вважає ці витрати поверненням боргу за весілля!

Хочеться плакати від такої черствості і навіть розлучитися, бо людина відкрилася для мене зовсім з іншого боку.

Джерело