Така дивина недавно була, що не втримаюся і розповім. Що це було, я так і не зрозуміла. Хоч чоловік сказав мені махнути рукою і забути.

Ми з Вікою виросли в одному місті і дружили зі студентських років. Потім виросли, створили родини і дружили вже сім’я.

Але потім чоловіка подруги, тобто на той час вже куми, бо я стала хресною Вікиної дочки, перевели на роботу в інший обласний центр. Ми живемо у Вінниці, а вони переїхали у Хмельницький.

Часто бачитися тепер не виходило, але по телефону ми продовжували спілкуватися, обов’язково бачилися, коли куми приїздили у Вінницю до батьків.

Я завжди запрошувала Віку з Соломійкою і чоловіком в гості, разом ходили на прогулянки тощо.

А це ось минулого тижня поїхала у Хмельницький я з синочком, бо там тепер також відкрився філіал моєї фірми і мені треба було по роботі здійснити там бухгалтерську перевірку.

Поїхали ми всього на одну ніч, фірма оплатила мені готель. Але у вечері після роботи ми домовилися зустрітися з Вікою.

Кума запропонувала мені з сином зайти до неї в гості, але сказала, що чоловік її зараз у відрядженні.

Коли я справилась з робочими питаннями, то пішла з с сином в магазин купити гостинці – ми з Вікою і похресницю не бачились близько трьох років.

Я привезла похресниці іграшки і спортивний костюм хорошої фірми. В магазині ми теж непогано скупилися.

Прийшли ми з усім цим до Віки, обнялися, привіталися, я вручила подарунки Соломійці і ми пройшли у простору кухню-вітальню. куди запросила нас Віка. На столі було абсолютно пусто, навіть кави-чаю кума не запропонувала. А далі – більше.

Я тільки здивовано спостерігала: Віка дістала з холодильника два варених яйця, чотири помідори, три огірка, половину почищеної цибулини – з усього цього вийшла чимала миска салату, заправленого соняшниковою олію.

Віка поставила миску на стіл, дала мені й дітям виделки, поставила тарілку з кількома шматочками хліба. Я думала, що у неї щось готується в духовці, але вона була вимкнена. З доставки теж нічого не привезли.

Натомість Віка нарізала ковбасу і сир, відкрила пляшку червоного, що принесла я. На тому і все! Ось так мене зустріла кума, з якою ми не бачились три роки.

Знаєте, я не поїсти приходила, але все ж дивно. А особливо враховуючи, що у Віки з чоловіком – дві квартири, одна з яких під орендою, дві машини, в квартирі новий ремонт.

Як би відреагували ви? Чи спілкувалися б надалі і як взагалі можна пояснити поведінку і вчинок куми? Буду рада і вдячна почути ваші думки.

Джерело