Я щиро тішуся, що моя донечка Софія розлучилася з чоловіком нарешті! Просто на крильцях радості літаю! Ну не могла вона бути щасливою з цим Валерієм! Ну що він їй міг дати, аліментник?

Коли моя єдина дочка Софія познайомилася з розлученим чоловіком, я була проти цих стосунків. На той момент Валера вже мав двох дітей від першого шлюбу.

І хоча моїй дочці було 32 роки, мені не хотілося для неї чоловіка, який витрачатиме більшу частину грошей на своїх дітей. Та ще й у вихідні з ними зустрічатися! Але донька нічого не хотіла слухати, їй дуже хотілося заміж, кохання неземне.

Але я дуже помилялася щодо свого зятя. Виявилось, що власні діти йому зовсім не потрібні. Він зробив так, що його зарплата була дуже маленькою, відповідно і невеликі аліменти. А основний прибуток був прихований.

Дітьми він зовсім не цікавився, за 6 років, поки жив з моєю дочкою, жодного разу їх не бачив. Софійка раділа, що тепер у їхнього спільного сина немає конкурентів, але я розуміла, що такій людині і ця дитина буде не потрібна.

Валерій сином майже не займався, грошей давав мало, постійно вимагав звіт по витратах. Я до них у гості не ходила, онука бачила лише коли донька приїжджала до мене. Здебільшого по гроші.

Я спочатку допомагала, але потім стала лише дитині купувати одяг чи фрукти. Я так Софії і сказала, що має чоловіка, який повинен забезпечувати сім’ю, от до нього нехай і звертається.

У результаті зять почав зраджувати дочці, майже не бував вдома. Я просила її, щоб розлучилася, але вона хотіла, щоб у дитини був батько.

За півроку Валерій пішов з дому, нічого не пояснивши. Потім сам подав на розлучення. Нема чого й казати, що дитині платить копійки і вже кілька місяців сина не бачив і жодного разу не зателефонував.

Але я рада, що Валерка пішов. Краще бути самій, ніж із таким чоловіком. А Софія ще зустріне свою долю!

Джерело