Десь за годинку мене набрала свекруха.

– А я знала! Знала, що так все і закінчиться. Ти сама мого сина підвела до такого рішення! Якби ти його цінувала він би не прийшов зараз до нас, батьків. Тобі так все потрібно організувати, щоб Олежик зміг і чоловіком бути і батьком і себе реалізував у цьому житті.

Через дванадцять років шлюбу мій чоловік зібрав найнеобхідніше в сумку і переїхав до батьків. А причина, скажете ви? Бо він за роки під одним дахом зі мною себе в тому житті так і не реалізував. Але що найсмішніше, що навіть не через два місяці він переїхав до якоїсь дамочки в нашому районі.

Певне, причина його переїзду від нас була все ж не – не реалізованість.

Але, вся їх велика родина каже, що я сама в цьому винна, бо не вберегла таке “щастя”.

Ми одружились з Олегом молодими. Грошей не було, як і житла. Але я не з тих, хто буде здаватися. Я працювала і за собою тягла і Олега. Якось жили, але коли до нас прилетів лелека, то трішки всі плани змінилися.

Я в декретній відпустці, чоловік з роботою замість того щоб підігнати, навпаки став ще й тормозити.

Гроші з хати на дитину лились рікою, але їх не вистачало. Моя мама за кордоном в Італії, але я не з тих дітей, які просять в батьків гроші. В мене є чоловік, але на нього сильно не покладешся.

Коли Матвійку було два ми відправили його в садочок. Я вийшла на роботу в офіс. Щоб більше заробляти, прийшлось перекласти деякі справи на Олега, цьому часу хватало на все.

По службі я просувалася з неймовірною швидкістю. Директор фірми мені запропонував навчання, яке я успішно закінчила. Після нього я стала керувати цілим відділом.

Олег же продовжував тинятися по підробітках і по можливості доглядати за сином.

Я не скажу, що я погана мама. Я багато робила і роблю для сина. Я взагалі працюю заради нього, за ради гарного і забезпеченого майбутнього Матвійка.

В мене своя автівка, на яку я сама заробила і квартира, за яку я вже виплатила іпотеку. Я добре стою на ногах, але це не сподобалось чоловіку.

Через дванадцять років шлюбу він зібрав речі і пішов, бо біля мене він не розвивається.

– А хто ж тобі заважає, Олеже? Якби ти хотів, ти б багато досягнув. Так ти хочеш.

І свекруха мені телефонувала і жалілася і свекор. Навіть з моєю мамою в Італії зв’язалася. Після цієї розмови моя мама заблокувала їх номери.

Але найцікавіше, що Олег довго з батьками не пожив, а за пару місяців переїхав до одної “дамочки” в нашому районі.

Ось вам і не дала чоловіку розвиватись.

А як у вас з цим справи? Чи є якісь перешкоди для росту?

Джерело