Дітям Тетяни було чотирнадцять і тринадцять років, коли їх батько пішов з сім’ї. – Ну, розумієш, Тетянко, Микола закохався! А з цим уже нічого не вдієш, – втішала її свекруха. Вона довго щось говорила на кухні. Казала що Тетяна має радіти за чоловіка, бо він тепер щасливий. Що свекруха вже знає його дівчину. Вона дуже гарна, симпатична, доглянута, струнка, весела… Тетяна мовчки слухала, що говорить свекруха, а потім раптом скочила з крісла. Свекруха застигла від здивування

 

-Ну, не можна ж бути такою строгою, – казав Микола Тетяні, коли вона хотіла від дітей дотримання режиму дня і казала, що корисно їсти.

-Ти ж не доглядаєш їх, коли вони слабі, не сидиш біля їхніх ліжок ночами, – ображалась на чоловіка Тетяна.

Якось склалося так, що весь тягар виховання дітей ліг на плечі матері.

Батько працював, а коли був удома, ставав для дітей справжнім святом. Сам купував дітям чіпси та газовану воду, дозволяв не лягати спати вчасно, дивитися телевізор без обмежень. Отоді й сварилися батьки…

Діти, коли були маленькими, часто були слабі. Тоді лікар порадив Тетяні, щоб діти дотримувалися режиму дня та харчування.

Тетяна витрачала на це весь свій вільний час, жила дитячими проблемами.

А потім розпочалася школа. Нові турботи. Микола відмовлявся дотримуватись заведених Тетяною правил.

Наполягав, що й навчання не таке важливе. Міг із синами у свій вихідний серед тижня, замість школи піти на футбол, а потім поїсти їжі швидкого приготування.

І все так, щоб мама не дізналася.

Але таємне потім ставало очевидним, і знову сварка.

Коли синам було чотирнадцять і тринадцять років Микола пішов із сім’ї.

-Ну, розумієш, Тетянко, він закохався. А з цим уже нічого не вдієш, – втішала свекруха невістку.

Сам чоловік не наважився на розмову, просто зник.

Коли Тетяна його почала шукати і зателефонувала матері, свекруха й прийшла до неї.

Свекруха довго щось говорила на кухні і сенс її розмови зводився до того, що Тетяна має радіти за чоловіка, бо він щасливий.

Свекруха вже знає його дівчину, дуже гарна, симпатична, доглянута, струнка, весела…

Тетяна мовчки слухала, що говорить свекруха, а потім раптом скочила з крісла.

Свекруха застигла від здивування.

-Ідіть, будь ласка, – просила Тетяна свекруху.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩