Мій хлопець мене постійно контролює та перевіряє. Я не можу нікуди вийти, навіть у магазин, щоб не прозвітувати перед ним.

Причому мені доводиться не просто повідомити, що я кудись пішла, а мені саме необхідно було це зробити. Щоразу, коли кудись виходжу, він змушує писати йому смс чи дзвонити.

Часто сам передзвонює та уточнює, де я і з ким. Мені спочатку була приємна така турбота, але це вже занадто, стає нав’язливо і втомлює.

Вчора я просто зустріла свою колишню однокласницю у місті, ми трохи посиділи у кафе і так вийшло, що мій телефон розрядився. Мій хлопець не знав, де я.

Він просив писати йому щогодини, а я просто навіть не подумала взяти телефон у цієї дівчинки, щоб відписатися, що в мене все гаразд.

І що ви думаєте? Він, як ненормальний, приїхав до цього кафе, почав кричати, що турбується про мене, що мій телефон вимкнений і він уже не знає, що думати.

Влаштував скандал, мені було дуже неприємно та соромно перед подругою та відвідувачами того кафе.
Я люблю його, але ці його вибрики все псують і ускладнюють.

Відчуваю, що він не зміниться, а я гадки не маю, як його заспокоювати і як добитися хоч якоїсь свободи для себе. Почуваюся як на повідку, домашньою твариною, у якої є суворий господар.

Просто допоможіть мені порадою. Чи можна змиритися з цим, приймати людину такою, якою вона є, чи все ж таки потрібно пересилити себе, розлучитися і шукати більш спокійного чоловіка? Адже не всі ж хлопці такі ревниві і схиблені на контролі, правда?

КІНЕЦЬ.