Юля заїхала на хвилину до матері в село, зайшла на подвір’я, вручила її торт, а мати у відповідь – красиву обгорнуту коробочку. Коли дівчина відкрила її то аж ахнула, там був дорогий смартфон останньої моделі. Мати збирала на нього цілий рік, працювала та ще й підробляла, при цьому собі нічого не купляла, тільки найнеобхідніше.

Валентина дуже за донькою сумувала, адже вона дуже рідко навідувалась до неї. У Юлі був чоловік, робота друзі, коли було до матері дзвонити. Її мати теж не нав’язувалась, та й не було причини, головне що в єдиної доньки все добре.

Юля побачивши такий дорогий подарунок, не хотіла прийняти, вона розуміла якою ціною він матері коштував. А порадила її якщо можна то віддати назад до магазину, і гроші повернуть.

Мати не хотіла розповідати всю правду доньці, але все ж прийшлось. Вона і сказала до Юлі, що насправді купила для неї телефон, щоб ніби він був нагадуванням для доньки, щоб та не забувала за неї. А невдовзі жінці прийдеться поїхати до санаторію, там Валентина має пройти певні процедури  і дуже б хотіла щоб донька до неї дзвонила.

Та доля невблаганна, через декілька днів, Юля набрала номер матері і вирішила подзвонити, дізнатися як вона доїхала до санаторію і чи вже їй якісь процедури зробили?

Та ніхто на жаль не відповів, потім вона ще декілька раз намагалася додзвонитись і  зрозуміла що щось трапилось.

Так на жаль жінки не стало, Юлі залишився цей самий дорогий телефон, справді як згадка про матір.
Коли вона його бере в руки то плаче.

Тому що рідко дзвонила, рідко писала мамі і все думала що ще буде час а його ось так раптом не стало.

Дуже сумна, однак і повчальна життєва історія Юлії, я сама стараюсь уже частіше дзвонити своїм батькам, чого і вам раджу. А ви теж пишіть нам та діліться враженнями, або своїми власними історіями з життя. Вони напевне теж будуть комусь корисні.

Любі читачі, а ваша яка думка? Пишіть нам, коментуйте. Діліться власними історіями.

Адрес електронної пошти [email protected]

Ваша, Віра Лісова. Передрук заборонено.

Джерело