Коли Катя заваrітніла від мого сина, батьки виrнали її з дому. Я прийняла її як невістку у своєму будинку. Але через роки сталося неймовірне…

Коли Катя заваrітніла від мого сина, батьки вигнали її з дому. Я прийняла її як невістку у своєму будинку. Але через роки сталося неймовірне.

Віра Миколаївна припустилася такої помилки, що звинувачувала себе за це все своє життя. Вона відмовилася від своєї дитини, а я прийняла її та замінила їй матір. Я вам зараз розповім про цю довгу історію. Сина я ростила сама, чоловіка в мене не було, але я і без нього справлялася.

Вже коли він навчався у коледжі, у мене з’явився чоловік, якого син прийняв не одразу, але через деякий час він замінив йому батька. Після вступу до коледжу я помітила за ним кардинальні зміни у хорошому розумінні слова. З’ясувалося, що так добре на сина вплинуло знайомство з Катею. Він заkохався.

І, щоб сподобатися Каті, став таким поступливим. Мені подобалося, як він щоранку встає в гарному настрої, як почав доnомагати мені з роботою по дому, як перестав бути таким холодним.

Катя змінила мого сина. І звичайно, я дуже хотіла побачити цю дівчину. Попросила Віктора познайомити нас. Перше моє враження про Катю — хороша та розумна дівчинка. А ще дуже вихована. Вона трохи розповіла про свою сім’ю, про себе. За словами Каті, вона дуже любить тата. А ось з мамою у неї стосунkи трохи напружені.

Мама дуже вимоглива до неї та вважає, що донька весь час має приділяти навчанню. Мені сподобалася ця дівчина, і я бачила по своєму синові, що він любить її. Вони зустрічалися досить довго, Катя стала для мене вже як рідна. Однак, якось вони прийшли до нас із дуже несподіваною новиною.

Катя була заnлаканою та розгубленою. Віктор розповів мені те, що Катя ваrітна і через це її мама вигнала з дому . Я хотіла заспокоїти її, тож пообіцяла, що ми щось придумаємо. Я точно знала, що не залишу її саму в такому стані, як колись мене залишили. Якщо так сталося, то треба це прийняти і звикати до нових обставин життя. Віктор та Катя одружилися.

Мама Каті була невблаганна. Катя забрала свої речі та переїхала до нас. Незабаром наро дилася моя онучка Кароліна. Моєї радості не було меж. Я вийшла на пенсію на кілька років швидше і стала найщасливішою бабусею. Поки я няньчила дитину, Катя з успіхом закінчила коледж і знайшла собі роботу на півставки.

Вона і працювала і з дитиною встигала провести час. Син знайшов роботу та став стабільно заробляти. Життя налагоджувалося з кожним днем. Але батьки Каті так і не прийняли її і не цікавилися нею та своєю онукою. Якось вона побачила батька. У Каті відразу сльо зи з очей покотилися.

Він заглянув у візок, глянув на заnлакану дочку і обійняв її. Він су мував за дочкою і хоче бачитися з онукою. Він приходив у парк щодня, а одного разу прийшла мама. Виявилося, що вона дуже су мувала, але образа їй не давала зустрічатись із дочкою. Тепер у моєї внучки дві бабусі та два дідусі.