Коли у чоловіка настали важкі часи, я вмовила директора своєї школи прийняти його на роботу. Я й припустити не могла, що це зруйнує моє життя.

Коли у чоловіка настали важкі часи, я вмовила директора своєї школи прийняти його на роботу. Я й припустити не могла, що це зруйнує моє життя.

Чесно кажучи, я ніколи не хотіла публічно ділитися своїм особистим життям, але я опинилася у важкій ситуації і потребувала допомоги.

Я працювала вчителькою довгі роки.

Зі своїм майбутнім чоловіком Олегом я познайомилася під час здобуття вищої освіти.

Ми вперше побачилися на дискотеці, почали зустрічатися, закохалися і зрештою одружилися.

Протягом багатьох років ми разом переживали як проблеми, і радощі.

Коли Олег втратив роботу, я попросила директора моєї школи прийняти його на роботу – і він це зробив.

Олег був товариським, веселим, співчутливим та добрим, що змушувало мене відчувати себе щасливою.

Учні любили його, і він брав участь разом з ними у різних заходах.

Проте все змінилося, коли я виявила, що Олег зустрічається із однією з дівчат із випускного класу. Він зізнався у всьому, у тому числі й у тому, що вона чекала від нього дитину.

У результаті він залишив наш будинок і подав на розлучення.

Зрештою, у них народилася дочка, але пізніше вони розлучилися, і його колишня дружина з дочкою переїхала до столиці.

Нещодавно Олег несподівано зателефонував мені, визнавши свої помилки та висловивши бажання возз’єднатися.

Він згадав, що наш син вибачив його і сподівався, що я теж зможу.

Я розривалася на частини, тому що, незважаючи на його зраду та роки самотності, я пам’ятала добрі часи та його турботливий характер.

Я боюся тепер, що якщо не прийму його назад, то залишуся сама в старості.

І тепер я збентежена і відчайдушно потребую будь-якої корисної поради.

КІНЕЦЬ.