Ксенія Андріївна, яка спочатку здавалася розуміючою майбутньою свекрухою, похвалила сина Михайла за відповідальність і запевнила Тому, що не втручатиметься в життя молодої сім’ї.

Тома відчула полегшення і була вдячна за таку позицію, яка контрастує зі свекрухами-шкідниками, про яких попереджали її подруги. Весілля пройшло гладко, і Ксенія благословила пару на самостійні рішення.

Після весілля Тома та Михайло планували жити самостійно, спираючись на свої заробітки. Проте Михайло розповів, що матеріально підтримує свою матір, відраховуючи їй значну частину з кожної зарплати.

Незважаючи на очевидну самостійність Ксенії, Михайло почував себе зобов’язаним продовжувати надавати їй підтримку , що створювало напружене фінансове становище для пари.

Спроби Томи домовитися з Михайлом та Ксенією про скорочення фінансової допомоги не мали успіху. Вимоги Ксенії зростали, ще більше напружуючи бюджет подружжя. Несподіваний нещасний випадок вивів Михайла з ладу, позбавивши його заробітку та посиливши фінансові проблеми.

Коли під час цієї кризи Тома спробувала знайти притулок у Ксенії, їй відмовили, що показало справжні пріоритети Ксенії.

Після того, як і чоловік почав сваритися з Ксенією майже щодня, рішуче налаштована, Тома переїхала до бабусі, яка підтримувала її, припинивши будь-який зв’язок із чоловіком та свекрухою.

Незважаючи на повернення Томи додому, одужання Михайла і постійні прохання Ксенії про гроші, Тома твердо стояла на своєму, переключивши увагу чоловіка на їхню родину і благополуччя.

Це випробування навчило Тому і, можливо, Михайла, важливості кордонів та самостійності, кинувши виклик традиційним очікуванням щодо сімейних “зобов’язань”.