У житті Віри Миколаївної був неnоганий досвід бумерангу зі свекрухою. Багато років тому вона та її тоді ще майбутній чоловік вирішили одружитися.

Однак майбутня свекруха жінки не схвалила їхнього шлюбу, тим більше, що Віра була з села, і свекруха вважала, що Віра виходить за її сина лише через їхню квартиру та міську прописку. Незважаючи на протидію свекрухи, Віра любила свого чоловіка і була готова витерпіти критику свекрухи.

Коли у них наро дилася перша дитина, бабуся відмовилася прописати дитину у своїй квартирі, побоюючись, що Віра за доnомогою сина в майбутньому забере у свекрухи все.

Згодом свекруха та її молодша дочка переписали квартиру собі, залишивши чоловіка Віри ні з чим.

Нова мати відчувала себе безсилою і їй навіть не було до кого звернутися за підтримкою. Зрештою, Віра та її чоловік нагромадили достатньо грошей, щоб куnити власну квартиру, і почали жити окремо від рідних чоловіка. Молоді батьки багато працювали та почали неnогано заробляти.

Минули роки, і свекруха жінки постаріла. Її молодша дочка одружилася і переїхала до зятя, залишивши матір одну в квартирі.

Свекруха стала щодня приходити в дім Віри, скаржачись на дочку та зятя та на те, як вони з нею nогано поводяться. Віра перейнялася симпатією до свекрухи, незважаючи на kонфлікти, що мали місце в минулому.

Вона згадала, як свекруха одного разу відмовилася ділити з нею та її сином булочку, але все одно пекла для родички смачні булочки, коли приїжджала. Віра зрозуміла, що життя зробила повне коло, і тепер вона має можливість проявити доброту до своєї свекрухи, незважаючи ні на що.

Жінка знала, що вона давно пробачила свою свекруху, і що життя її свекрухи не було легким. Вона також розуміла, що її свекруха хоче переїхати до них, і усвідомлювала, що це бумеранг: коли минуле повертається несподіваним чином.