Макар спланував усе до дрібниць. Він хотів зробити пропозицію Олені біля озера, де вони зустрілися вперше у житті. Він навіть купив гарну каблучку для цього особливого моменту.

Однак, коли він дістав каблучку з кишені, вона впала у воду. Обидва були здивовані, але Макар вирішив, що не дозволятиме цьому випадку псувати їхній день.

Він зробив пропозицію без каблучки, і Олена сказала “так”.

Через рік, на честь їх першої річниці, Макар вирішив влаштувати вечерю в ресторані біля озера. Це було особливе місце для них обох.

Вони замовили рибу, і на їх подив, коли офіціант приніс її, всередині виявилася каблучка, яку Макар упустив рік тому.

“О, Боже! Це та сама каблучка!” “Так, це вона. Я не можу повірити, що вона тут!” “Це диво! Я думала, що ми її ніколи не знайдемо!” “Я теж так думав.

Це дійсно особливий день для нас.” “Я кохаю тебе, Макаре.” “Я теж кохаю тебе, Олено.”

Вони обидва були в захваті від того, що змогли повернути каблучку, і це зробило їхню річницю ще більш особливою.

Історія про те, як вони знайшли каблучку, стала однією з їхніх улюблених розповідей під час посиденьок із друзями та родиною.

КІНЕЦЬ.