Я живу в невеликому містечку, де майже всі один одного знають. У нас будь-яка подія, здавалося б, приватного життя, миттєво стає відомою всім. Ось і про те, що я зустрічаюся з Анатолієм, дуже швидко дізналася його мама. Вибір сина їй відразу не сподобався.

– Чому вона? Вона тобі зовсім не пара, таку рідню ми нізащо не приймемо!

У Анатолія із родичів мама та бабуся. За його батьком мати заміжня не була, Анатолій його навіть не знав. Природно, мій майбутній чоловік став на мій захист.

Претензій по суті не було висловлено, ми продовжили зустрічатися, Анатолій спочатку навіть не говорив мені про те, що відбувається у нього в сім’ї. Незабаром ми подали заяву, і я вирішила офіційно представити свого нареченого своїм батькам. Тато якось дивно відреагував на прізвище, яке я мав носити, розпитав докладніше, покивав, посміхнувся і нічого не сказав. Мама у цей момент на кухні була, не чула розмови.

За столом звичайні питання: як жити, де жити, що у планах. Тут мама ставить запитання:

– А з родичами Анатолія ти вже познайомилася? А нас колись познайомите?

Анатолій щось відповів, а потім, коли ми залишилися наодинці і зізнався мені у всьому: його мати та бабуся чути не хочуть про мене та мою родину. Прикро стало. Я не розуміла, що я їм нехорошого зробила? Відповіді на це запитання наречений не мав.

– Та просто мати твоя зустрічалася з її батьком, а він її покинув і одружився з іншою! – видала зрештою Анатолію бабуся, бажаючи припинити всі подальші розпитування. – Я вже до весілля дочки готувалася, а тут ганьба на все місто!

Згодом мама підтвердила ці слова. Декілька днів Анатолій ходив сам не свій. Потім зізнався:

– Мені немає справи до того, що було колись між твоїм батьком та моєю матір’ю. Мене інше питання хвилює.

За словами його матері та бабусі виходило, що Анатолій народився рівно через сім місяців після розлучення його батька та моєї матері. А це вже дуже серйозно.

Ми зробили тест. І виявилось, що ми не родичі. І Анатолій не син мого батька. Думаєте на ставлення до нашого шлюбу з боку матері та бабусі Анатолія це вплинуло? Бабуся нареченого була трохи здивована, лише.

– Ну і що, я знала, що ти не його син, – сказала мама, – просто я не хочу мати з її родиною нічого спільного.

– Ми все одно одружуємося. Не тобі з нею жити зрештою, – сказав Анатолій.

Родички нареченого не заспокоїлися, вони моїй мамі розповіли про давню історію. Мама не місцева, але вона образилася на те, що тато їй нічого не сказав, коли я привела до будинку для знайомства сина його колишньої пасії.

– Мамо, – намагалася я все пояснити, – це давно забута справа. Ми не родичі, мама Анатолія не любить батька, от і влаштувала все це.

Але мама мене слухати не хотіла і родичатися з мамою Анатолія теж.

– Одумайся, хай усе буде, як у людей. Я не хочу мати спільних онуків із колишньою власного чоловіка, що люди скажуть – говорила вона.

– Тебе думка людей цікавить чи моє щастя?

– І те, і це, зрозумієш, не будеш ти щаслива з ним. Споріднені стосунки багато означають. А тут обидві сторони проти вас, яке щастя? Скасовуй реєстрацію, добре, що весілля грати не збиралися спочатку, інакше б ще більше зганьбилися. А так все буде тихо, зустрічалися, розійшлися, подумаєш. Які твої роки, знайдеш ще краще.

Ми вирішили не слухати батьків, розписалися та поїхали з рідного міста. Живемо на квартирі, збираємо на іпотеку. З родичами майже не спілкуємось. Ні з одними, ні з іншими.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело