З самого народження я жив із батьками у дружній родині у скромній двокімнатній квартирі. Життя було гармонійним, поки мій батько не зайнявся бізнесом і не заробив значних грошей.

Знайдене багатство змінило його: він став хвалькуватим і, здавалося, завжди хотів справити враження на оточуючих.

У 17 років, зайнятий навчанням в університеті, я спочатку не помічав цих змін. Я тішився, коли батько купив великий будинок за містом, продавши нашу квартиру. Однак з часом мама затурбувалася пізніми поверненнями батька з роботи і частими,

підозрілими відрядженнями. Його поведінка вдома стала відстороненою і похмурою, що стало причиною розладу між ним і моєю матір’ю.

Ця напруженість зберігалася багато років. Моя мама в глибині душі розуміла, до чого це приведе, але сподівалася на краще.

На жаль, ситуація лише погіршувалась. Колись енергійна та гарна, мама стала тінню себе колишньої. На 20-у річницю весілля телефонний дзвінок від батька відкрив сувору правду.

Він помилково зателефонував моїй матері замість своєї коханки, розкривши свій багаторічний роман і навіть існування у них маленької дочки Лєри.

Наступного дня він визнався моїй матері і безсердечно попросив її піти з дому, запропонувавши переїхати до бабусі.

Однак моя мати вирішила залишитись, вважаючи, що має право на будинок, який вона допомагала будувати всі ці роки.

Тепер вона живе в одному будинку з моїм батьком та його новою сім’єю – і ця ситуація важко позначається на ній.

Як її син, я розумію, що люди можуть знайти нове кохання, але я не можу зрозуміти жорстокого ставлення мого батька до матері.

Я хотів би взяти її до себе, але моя ситуація з дівчиною в орендованій квартирі не дозволяє цього зробити. Батько настільки поглинений своїм новим життям, що не звертає уваги на всіх інших.

Я часто запитую себе: як допомогти моїй матері, якій нікуди йти, і як полегшити її страждання в цій нестерпній ситуації?

КІНЕЦЬ.