Я дуже втомилася від шлюбу. Разом з чоловіком 25 років, дочка вже заміжня і поїхала за кордон.

Із чоловіком мені завжди було складно. Він самовпевнений, владний та егоїстичний, все має бути так, як він сказав.

Мирилася з його складним характером через дочку. Він добре заробляв, забезпечував нас, ніколи не шкодував грошей.

Це чи не єдиний його плюс, та ще й приваблива зовнішність. Тепер хочу стати вільною, пожити так, як хочу, але чоловік не погоджується на розлучення, навіть погрожувати почав.

Почав випивати, став злим, ревнивим, підозрілим. Всім знайомим і дочці каже, що я маю коханця.

Але це не так. Я просто хочу жити сама.

Дочка на боці батька, мені дзвонить, радить взятися за розум і не дивувати на старості років. А мені лише 49 років, яка старість.

Запропонувала чоловікові деякий час пожити окремо, потім вирішити, чи будемо разом чи ні. Але він уперся і каже, що я кидаю його заради коханця.

Не розуміє, чому я не оцінила його. Я намагалася пояснити, що терпіла всі приниження лише заради дитини, тепер не бачу сенсу.

Були плани поїхати до дочки на місяць, а за цей час оформити розлучення, щоби від чоловіка подалі. Але дочка сказала, що я перекладаю свої проблеми на неї, що маю жити з її батьком.

Характером вона в нього, така ж егоїстка. Що робити не знаю.

Жити є де, батьки залишили квартиру, самі вже 5 років живуть на дачі. Але як зважитися?

КІНЕЦЬ.