Де це написано, що сім’я нареченої має утримувати чоловіка дочки? Здрастуйте, приїхали. Дочко моя, Мариночкв, вийшла за цього Кирила, але з’ясувалося – все навпаки; насправді він вийшов заміж за нашу дочку. Моя дівчинка і речі купує йому, і їсти купує, і возить кудись і багато різного чого, а той тільки й робить, що користується цим і свою п’яту точку з дивана не піднімає.

Коли вони одружилися, наш «щедрий» зять благодійністю займався, а саме — свою крихітну квартиру, яка по праву йому належала, подарував своїй сестрі та мамі, а сам прийшов жити до своєї дружини.

Єдине, з чим він прийшов до нас додому, так це з валізою речей і все, а його мама каже: «Ми, що з сином придане повинні покласти?». Навіть діряву каструлю пожаліла для свого сина, але відзначу, що для дочки своєї вона і життя віддасть. Навіть на весілля сина прийшла з порожніми руками; ні подарунка, ні золота (як це заведено).

Я думала, це всього лише стереотип, що чоловікам у свята дарують піни для гоління, бритви, шкарпетки, але ні; вона подарувала своєму синові піну для гоління, мовляв, у нього все є і не знала, що купити. Звичайно, у вашого синочка є все, адже ми його всім забезпечуємо.

Заспокоювала себе тим, що незабаром на хорошу роботу вийде і годуватиме сім’ю, тобто стане чоловіком. Наш родич запропонував йому роботу у холдингу, але, як виявилося, у нього ще й прописки немає, і працювати він не може. Я що, прописуватиму його в квартирі? Я думаю, це кінець, я більше не терпітиму.

Так, він добрий, спокійний, добрий, сімейний, але мій терпець уже урвався. Жити за рахунок дружини – це як мінімум соромно, а якщо вона в декрет піде, то потім що? Хто сім’ю годуватиме? Хто забезпечуватиме їх? Я вже не знаю, як вчинити, щоб і доньку не образити, але й зятя провчити.

Джерело