Марина вже більше року доглядає свою хв ору матір. Здоров’я у неї не дуже гарне, бо нещодавно вона перенесла інсульт. Мати постійно лаяла дочку через те, що вона все робить не так. Незважаючи на це, дочка залишалася поряд із нею. Вона вирішила бути поряд з мамою, бо вважала її найважливішою людиною на світі.

Двадцять років тому Марина одружилася з військовим, з яким разом їздила на Далекий Схід. Має двох дорослих хлопчиків, улюблену роботу і щасливий шлюб. Але вона все покинула і приїхала, щоб доглядати матір. Чоловік часто дзвонить, надсилає rроші, навіть приїжджав під час відпустки.

Молодша сестра, Ліра, була зовсім іншою. Вона сказала, що не може покинути роботу, і відмовилася доглядати матір, не хотіла її відвідувати. Коли Марина востаннє зателефонувала та попросила її приїхати, оскільки стан матері погіршувався, сестра відповіла, що їде на море з новим kоханцем.

Може, коли повернеться, приїде. Марина теж жадала виїхати. Однак вона була змушена все терпіти. Мама мала складний характер. До того ж, хво роба посилювала його. Її думки часто були як у тумані, тому вона постійно критикувала свою дочку. Їй не подобалося все. В цей час вона постійно кликала до себе молодшу дочку.

Ліра вирішила приїхати і зали шитися на два повні дні після відпустки. Мама була захоплена і дозволила Марині займатися своїми інтересами. Дівчина вирушила на прогулянку містом. Коли вона повернулася, то зазнала поразки.

Її мама оформила дарчу на квартиру на ім’я молодшої дочки за допомогою мобільного нотаріуса. Вони радісно заявили про це. Ліра оголосила про свій намір продати квартиру та одразу ж kупити житло у столиці. Марина почувала себе приниженою і хотіла б просто встати та піти, але не могла.

За півроку її мати пішла з життя. В останні дні її життя Ліра навіть не відвідала її. Вона просто приїхала на поминки. Потім одразу почала обговорювати про даж квартири. Вона захотіла, щоб Марина поїхала. З горем навпіл вона зібралася і поїхала до свекрухи, зрозумівши, що втратила не лише матір, а й сестру.

Свекруха жила у місті. Там на неї чекали діти та чоловік, які приїхали на nохорон. Вони nродали свій будинок на Далекому Сході, коли чоловік Марини вийшов на пенсію і kупили будинок у Харкові. А Ліра довго не могла продати квартиру, бо хотіла занадто багато rрошей. Крім того, у неї виникли проблеми на роботі, і вона була змушена звільнитися.

Надії не було, а rроші поступово закінчувалися. До того ж з’ясувалося, що в неї стр ашна хво роба. Пройшло багато років. Лірі якимось чином вдалося розшукати свою старшу сестру. Вона хотіла вибачитись і попросити дозволу, зали шитися з ними. Зважаючи на те, що вони були сестрами, Марина вже давно вибачила її.

КІНЕЦЬ.